Уникаючи збитків, не нараховували амортизацію. Тепер виходимо із ситуації

Друк

Уникаючи збитків, не нараховували амортизацію. Тепер виходимо із ситуації

 

Хто, як не бухгалтер, знає, що в умовах ринкової економіки, що розвивається, на підприємство у фінансовому плані можуть очікувати як підйоми, так і спади. Добре, якщо в період тимчасових економічних труднощів підприємство може розраховувати на запас власного прибутку. А як бути, якщо в результаті припинення діяльності в нього накопичуються збитки? Одним із виходів з подібної ситуації є тимчасове припинення нарахування амортвідрахувань у податковому та бухгалтерському обліку при дотриманні певних умов. Якщо ж такі умови не дотримати, відновлення нарахування амортизації буде пов’язано з деякими складнощами. Про те, як їх вирішити, і йтиметься в цій статті.

Ірина КИЯН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік», Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон № 2181 — Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок № 143 — Порядок складання декларації з податку на прибуток, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.

П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. № 137.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

 

Ситуація

Підприємство займається оптовою торгівлею, має філії та велику кількість основних фондів: адміністративні будівлі, склади з устаткуванням, транспортні засоби, комп’ютерну техніку, офісні меблі тощо. Однак протягом останніх чотирьох років його діяльність була неактивною — проводилися лише окремі невеликі торговельні та посередницькі операції, унаслідок чого витрати тривалий час перевищували доходи.

Щоб уникнути відображення у звітності за цей період сум збитків, підприємство вирішило не відображати в деклараціях з податку на прибуток балансову вартість основних фондів на початок звітного періоду. А через побоювання позапланової перевірки податківців у разі, якщо від’ємний об’єкт оподаткування буде задекларовано протягом чотирьох кварталів підряд, не нараховувало їх амортизацію (див. п. 6.3 Закону про податок на прибуток). Адже, на думку платника податків, діяльність він практично не здійснює, сума валового доходу дуже мала, основні фонди повною мірою не експлуатуються, а отже, не використовуються в господарській діяльності.

Не нараховувалася амортизація основних засобів і в бухгалтерському обліку.

Разом із тим рішення про тимчасове виведення основних фондів з експлуатації та їх консервацію оформлено не було.

У поточному році діяльність підприємства пожвавилася, стала прибутковою, почав здійснюватися ремонт будівель, устаткування та транспортних засобів.

І тепер суб’єкт господарювання вирішив відновити нарахування амортизації, неначе і не припиняв цього робити, тобто відштовхуючись від балансової вартості, яка склалася на момент прийняття рішення про ненарахування амортизації. Крім того, платник податків має намір уключити вартість проведеного ремонту об’єктів основних фондів до складу валових витрат звітного періоду в межах 10 % ремонтного ліміту.

Подивимося, наскільки правомірні такі дії підприємства, спрямовані на уникнення відображення збитків у податковому та бухгалтерському обліку, і чи можна в описаній ситуації вартість проведеного ремонту віднести до складу валових витрат. Почнемо з бухгалтерського обліку.

 

Бухгалтерський облік

Аналізуємо ситуацію

Підприємство не стало показувати збитки у фінансовій звітності, оскільки наявність непокритого збитку могла призвести до від’ємного значення величини власного капіталу (розділ I пасиву балансу), а це означає, що йому могло б загрожувати примусове скасування держреєстрації — ліквідація (див. ч. 4 ст. 144, ч. 3 ст. 155 ЦКУ).

Не нараховуючи амортизацію, суб’єкт господарювання не збільшував витрати звітного періоду і не зменшував балансову вартість основних засобів, тим самим завищуючи фінансовий результат та суму чистих активів.

Однак, учиняючи так, тобто рятуючись від реальних збитків, підприємство перекрутило показники фінансової звітності. Адже одним з принципів, на яких базуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, є обачність. Цей принцип передбачає застосування методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства (ст. 4 Закону № 996).

Отже, якщо сума амортизації істотно впливає на показники фінансової звітності підприємства, на нього може очікувати:

— від’ємний аудиторський висновок про підтвердження достовірності даних фінансової звітності;

— відмова у видачі банком кредиту (після аналізу даних фінансової звітності);

— застосування органами статистики адміністративних санкцій до посадових осіб за перекручення даних статистичної звітності (ст. 1863 КпАП).

 

Вихід

За правилом, закріпленим у п. 23 П(С)БО 7, нарахування амортизації в бухгалтерському обліку здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, що встановлюється при зарахуванні його на баланс підприємства. Припинення ж такого процесу відбувається на період реконструкції, модернізації, добудови та консервації об’єкта основних засобів.

Тому, якщо амортизація не нараховувалася ні за однією із зазначених причин, а з будь-якої іншої причини, можна говорити про безпідставне припинення нарахування амортизації, а отже, про допущення помилки в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Ураховуючи це, відновити нарахування амортизації, неначе і не припиняли, не можна.

У ситуації, що розглядається, слід виправити помилку, пов’язану з ненарахуванням амортизації за весь період відсутності діяльності підприємства (за чотири роки). Згідно з п. 4 П(С)БО 6 помилки, які допущено в попередніх роках та які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), виправляються шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року. Таке виправлення оформляється в місяці виявлення помилки бухгалтерською довідкою, в якій наводяться: зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, за допомогою якої виправляється помилка. Тобто підприємству потрібно розрахувати амортизацію в бухгалтерському обліку за весь період припинення та нарахувати її, зробивши запис: Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» — Кт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

З урахуванням суми виправлення суб’єкт господарювання повинен вийти на залишкову вартість об’єкта основних засобів на початок звітного періоду. І лише відштовхуючись від цієї залишкової вартості можна буде далі нараховувати амортизацію об’єкта основних засобів у загальновстановленому порядку.

Нагадуємо: інформацію про виправлення помилки має бути розкрито в примітках до фінансової звітності. Крім того, відповідне коригування слід показати й у формі № 4 «Звіт про власний капітал» за поточний рік.

 

Податковий облік

Аналізуємо ситуацію

Підприємство вирішило не показувати суми нарахованої амортизації за період свого простою в декларації з податку на прибуток, щоб уникнути відображення в ній збитків, адже багатьом відоме не зовсім лояльне ставлення податківців до збиткових декларацій. Дані податкової звітності було перекручено в надії, що з часом, коли діяльність стане прибутковою, платник податків зможе скористатися запасом, що утворився, та зменшити суму оподатковуваного прибутку на суму амортизації, донарахованої за весь період простою.

З одного боку, ненарахування амортизації в податковому обліку не повинне викликати нарікань з боку податкових органів, адже в результаті таких перекручень обділеним виявилося саме підприємство, а не бюджет — воно добровільно обмежило своє право на зменшення об’єкта оподаткування. Але, з іншого боку, ненарахування амортизації на основні фонди, що використовуються в госпдіяльності, незалежно від фінансового стану підприємства, є помилкою. Амортвідрахування не нараховуються лише в разі виведення з експлуатації об’єктів основних фондів групи 1 за умови, що таке виведення оформлено документально. А на основні фонди груп 2 — 4 амортизацію слід продовжувати нараховувати, навіть якщо їх виведено з експлуатації, оскільки балансова вартість цих груп за таких умов не змінюється. Те, що на основні фонди, не виведені з експлуатації під час простою, нараховується амортизація, підтверджують і працівники податкового відомства в консультації, опублікованій у тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2009, № 20, с. 7.

Така, здавалося б, нешкідлива помилка на користь бюджету може обернутися для підприємства значними фінансовими втратами в наступних звітних періодах, якщо воно вирішить нарахувати амортизацію відразу за чотири роки та відобразити її в рядку 07 декларації з податку на прибуток, а також віднести до складу валових витрати на ремонт основних фондів.

Справа в тому, що:

по-перше, рядок 07 декларації призначено для зазначення в ньому виключно сум амортизації, нарахованої за розрахунковий квартал. Нарахування ж амортизації в поточному податковому періоді за попередні податкові періоди може бути здійснено лише як виправлення помилки, допущеної в деклараціях за ці періоди. Таке виправлення відображається або в уточнюючому розрахунку, або в рядку 05.2 декларації;

по-друге, донарахувати амортвідрахування підприємство може тільки за три попередні податкові роки, а точніше — за період, що не перевищує 1095 календарних днів із дня подання декларації з податку на прибуток, в якому не було відображено суму амортизації (ст. 15 Закону № 2181). Більш ранні помилки (за найперший рік, в якому не нараховувалася амортизація) виправити вже не можна — суму амортизації за цей період втрачено для цілей зменшення оподатковуваного прибутку назавжди. Підтвердження тому знаходимо в листі ДПАУ від 30.01.2002 р. № 608/6/15-1116;

по-третє, згідно з п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток протягом звітного періоду до валових витрат може бути віднесено витрати на поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Підприємство ж протягом чотирьох років не розраховувало балансову вартість усіх груп основних фондів станом на початок кожного звітного періоду і не фіксувало її в деклараціях з податку на прибуток. Не визначено її й на 1 січня 2009 року, тому у платника податків немає підстав для розрахунку 10 % ремонтного ліміту та для віднесення витрат на поліпшення основних фондів у 2009 році до валових витрат. На жаль, цю ситуацію не врятує навіть подання уточнюючих розрахунків з нарахованою за попередні звітні періоди амортизацією, адже балансову вартість груп основних фондів, повторимо, має бути розраховано на початок звітного року, а уточнюючі розрахунки буде подано до податкового органу вже в поточному році.

 

Вихід

Ми з’ясували, що, не нарахувавши амортизацію на основні фонди за період спаду фінансово-господарської діяльності, платник податків допустив помилку і тепер, щоб повернутися до правильного обліку основних фондів, має її самостійно виправити. Для цього він може вибрати один із двох способів:

— або уточнюючий розрахунок, у рядку 3 якого слід зазначити суму коригування зі знаком «+»;

— або поточну декларацію, у рядку 05.2 якої суму виправлення також потрібно буде відобразити зі знаком «+» (п.п. «б» п. 2.3 Порядку № 143).

При цьому уточнюючий розрахунок слід подати за кожний податковий період, в якому було допущено помилку, протягом останніх трьох років, оскільки одним уточнюючим розрахунком можна виправити помилки тільки однієї колишньої декларації. А якщо коригування відображається в поточній декларації, то в її рядку 05.2 можна показати помилки всіх попередніх періодів (також у межах трьох останніх років). Саме так пропонують використовувати уточнюючий розрахунок та поточну декларацію працівники податкового відомства в брошурі «Збірка інформаційних матеріалів з питань складання та подання декларації з податку на прибуток підприємства», доведеної листом ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83).

Однак майте на увазі: незважаючи на те що в цілях зменшення оподатковуваного прибутку суму амортизації може бути враховано лише за останні три роки, для обчислення реальної балансової вартості груп основних фондів, від якої зараз потрібно відштовхуватися при розрахунку амортизації, слід нарахувати амортизацію за всі чотири роки. Інакше балансова вартість груп основних фондів і відповідно сума амортизації виявляться завищеними, а об’єкт оподаткування податком на прибуток — заниженим.

Щодо здійснених підприємством витрат на ремонт основних фондів, то в поточному році через відсутність 10 % ремонтного ліміту вони спрямовуються на збільшення балансової вартості основних фондів груп 2 — 4 та окремих об’єктів групи 1. І лише в наступному звітному році за умови виправлення помилки підприємство зможе сформувати 10 % ремонтний ліміт і в його межах віднести до валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, здійснені протягом 2010 року.

Звертаємо увагу: після виправлення помилки залежно від вибраного способу таблицю 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» додатка К1/1 до декларації має бути заповнено так:

— якщо вибрано уточнюючий розрахунок, то ця таблиця заповнюється так, нібито помилки зовсім не було, тобто в її графі 3 слід вказати балансову вартість основних фондів за мінусом суми амортизації, нарахованої за період простою підприємства (за всі чотири роки), а у графах 4 і 5 — суму амортизації, нарахованої виходячи вже з цієї новорозрахованої балансової вартості основних фондів;

— якщо вибрано поточну декларацію, то в таблиці 2 додатка К1/1 у графах 3 і 4 має бути зазначено правильні показники, а до графи 5 та до рядка 07 таблиці 2, а також до рядка 07 декларації доведеться до кінця року вписувати суми амортизації, що не включають донараховані амортвідрахування за час простою підприємства. Інакше при обчисленні об’єкта оподаткування донараховані амортизаційні суми буде враховано двічі: один раз — через рядок 05.2, а другий — через рядок 07 декларації.

Приклад. На балансі підприємства станом на 01.07.2005 р. обліковувалися основні фонди чотирьох груп. При цьому балансова вартість становила:

— групи 1 — 3500000 грн.;

— групи 2 — 700000 грн.;

— групи 3 — 100000 грн.;

— групи 4 — 80000 грн.

Амортвідрахування в період з 01.07.2005 р. по 01.07.2009 р. не нараховувалися.

Припустимо, що підприємство в серпні 2009 року донарахувало амортвідрахування за останні чотири роки в сумі:

— за групою 1 — 638051 грн.;

— за групою 2 — 450789 грн.;

— за групою 3 — 45748 грн.;

— за групою 4 — 74437 грн.

Помилка виправляється в поточній декларації із заповненням рядка 05.2. У цьому випадку таблиця 2 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за три квартали 2009 року виглядатиме так:

 

Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань

Код рядка

Показники

Балансова вартість на початок розрахункового кварталу

Амортизаційні відрахування

Розрахунковий квартал

Звітний період наростаючим підсумком

1

2

3

4

5

Б1

Основні фонди групи 1 з нормою амортизації 2 відсотки

Б2

Основні фонди групи 2 з нормою амортизації 10 відсотків

Б3

Основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6 відсотків

Б4

Основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15 відсотків

5563

834

834

Б5

Основні фонди групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків

2861949

35774

35774

Б6

Основні фонди групи 2 з нормою амортизації нижче 10 відсотків

249211

15576

15576

Б7

Основні фонди групи 3 з нормою амортизації нижче 6 відсотків

54252

2034

2034

Б8

Основні фонди групи 4 з нормою амортизації нижче 15 відсотків

В

Нематеріальні активи

07

Загальна сума амортизаційних відрахувань, що відображається у рядку 07 декларації (сума рядків з Б1 до Б8 та рядка В графи 5)

54218

 

Ось у такому порядку в цьому випадку слід діяти, щоб відновити нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку. Бажаємо вам фінансової стабільності та тільки позитивних результатів!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі