(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
13/78
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

Повернення товарів та передоплат: проблеми коригування ПДВ

 

Якщо покупець повертає товар, що не підійшов, або продавець — передоплату, то, здавалося б, чого простіше відобразити податкові наслідки такої операції. Зрозуміло, треба все повернути на свої місця, оскільки нібито операції й не було. Але насправді все не так просто. У цій статті пропонуємо своє бачення податкового обліку з ПДВ таких операцій.

Дмитро КОСТЮК, заступник головного редактора

 

Для визначення податкових наслідків при поверненнях у Законі про ПДВ передбачено спеціальну норму — пункт 4.5. Незважаючи на те що законодавець неодноразово вносив до нього поправки, унаслідок чого прописано цю норму досить докладно, питання щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту не вичерпуються.

 

1. Коли доречний п. 4.5

 

1.1. Поставка товарів

Насамперед слід визначити коло операцій, на які поширюються норми п. 4.5 Закону про ПДВ. У ньому зазначено: якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Звідси випливає, що поширюється цей пункт тільки на випадки, коли була поставка товару. Визначення цього терміна досить широке: «поставка товарів» згідно з п.1.4 Закону про ПДВ охоплює будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів.

Проте ми вважаємо, що така операція, як перед оплата, не може вважатися поставкою товару, а отже, п. 4.5 стосується тільки випадків, коли відбулося власне відвантаження товару, а вже потім здійснюються операції, про які йдеться в п. 4.5 (зміна суми компенсації вартості, перегляд цін, повернення).

Насамперед таким є традиційне розуміння норм п. 4.5 Закону про ПДВ, причому не тільки незалежними фахівцями, а й Держкомпідприємництва. Наприклад, у листах від 12.05.2003 р. № 2858 та від 09.06.2003 р. № 3429 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 65 і 58 відповідно) розглядалася ситуація, пов’язана з поверненням передоплати неплатником ПДВ (дещо забігаючи наперед, зауважимо, що в цій ситуації п. 4.5 дозволяє зменшувати податкові зобов’язання продавцю тільки у вузькому переліку випадків). Висновок Держкомпідприємництва такий: обмеження щодо коригування податкових зобов’язань за договором з неплатником ПДВ стосується ситуації, коли перегляд цін здійснюється після фактичного продажу товарів (робіт, послуг). Якщо ж ідеться про перегляд цін у бік зменшення після отримання передоплати від неплатника ПДВ, але до продажу йому товарів (робіт, послуг), податкові зобов’язання на загальних підставах може бути відкориговано продавцем.

Та і з деяких листів податкових органів можна зробити подібний висновок. Наприклад, у листі ДПАУ від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05 (с. 46) порушувалося питання повернення покупцю передоплати за товари у зв’язку з розірванням контракту. З посиланням на п.п. 3.1.1 (зверніть увагу — не на п. 4.5) при одночасному коригуванні податкового кредиту покупця, ДПАУ дозволила коригувати податкові зобов’язання продавцю. Крім того, у цьому листі немає жодного слова і про складання розрахунку коригування, адже він складається тільки у випадках, передбачених п. 4.5 (п. 20 Порядку № 165). А в листі ДПА в м. Києві від 09.12.2005 р. № 1106/10/31-106 прямо зазначалося: механізм коригування податкових зобов’язань продавця та податкового кредиту покупця, установлений п. 4.5 Закону про ПДВ, не поширюється на випадки перерахування авансової оплати без фактичної поставки товарів та послуг.

Та все ж генеральна лінія ДПАУ інша: при коригуваннях передоплат слід керуватися п. 4.5 (це випливає з листів ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117, с.46, від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317).

 

1.2. Поставка послуг

Що ж до повернення передоплати за поки що не надані послуги, то тут не може бути двох думок: під поставкою послуг п. 1.4 Закону про ПДВ розуміє будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування чи розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Як бачимо, у цьому визначенні простежується чіткий зв’язок з фактичним здійсненням робіт чи послуг, тобто передоплата за них не може вважатися поставкою послуг, а отже, на її повернення п. 4.5. не поширюється*.

* До речі, це ще один непрямий аргумент, що й на передоплату товарів п. 4.5 не поширюється, інакше виходить дивна ситуація, коли до повернення передоплати за товари і до повернення передоплати за послуги (по суті, аналогічні операції) Закон про ПДВ підходить з різних позицій.

 

1.3. Повернення передоплати

Незважаючи на те що повернення перед оплати не підпадає під дію п.4.5 Закону про ПДВ, ПДВ коригувати все одно можна. Річ у тім, що об’єктом обкладення цим податком згідно з п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ є поставка товарів (послуг), що передбачає перехід права власності на такі товари (виконання послуг). У нашому ж випадку цього не відбувається, тому в момент повернення передоплати об’єкта оподаткування вже немає, отже, немає підстав зберігати податкові зобов’язання та податковий кредит. Саме про таке коригування і йдеться у згаданих вище листах Держкомпідприємництва від 12.05.2003 р. № 2858 та від 09.06.2003 р. № 3429.

Точно кажучи, виписувати розрахунок коригування підстав немає (достатньо скласти документ у довільній формі), а в декларації з ПДВ його слід відображати зі знаком мінус у ряд. 8.4 і 16.3 у складі інших випадків коригувань. Проте в листі ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117 податківці наполягають на складанні цього документа, тому, щоб уникнути зайвих запитань, розрахунок коригування краще виписати: якщо і постачальник і покупець є платниками ПДВ, це не принципово.

 

2. Операції з платником ПДВ

 

Якщо і продавець і покупець є платниками ПДВ, то при поверненні товарів особливих проблем не виникатиме. Ця ситуація регулюється п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ. За підсумками періоду, в якому здійснюється перерахунок, обидві сторони договору повинні зменшити податкові зобов’язання та податковий кредит відповідно. Підставою для такого перерахунку має бути розрахунок коригування, який складається до виписаної раніше податкової накладної. У Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних розрахунок коригування відображатиметься в тих самих рядках, що й власне податкове зобов’язання чи податковий кредит, тільки зі знаком мінус. У декларації продавець заповнює ряд. 8.3, покупець — ряд. 16.2. До декларації додається додаток 1, в якому розшифровуються показники цих рядків. У додатку 5 ці суми не зазначаються.

Також не повинно виникати особливих труднощів, коли після поставки відбувається зміна суми компенсації: якщо вона зменшується, то керуватися слід п.п. 4.5.1, якщо збільшується — п.п. 4.5.2 Закону про ПДВ. Інша річ, що можуть виникнути неврегульовані питання, пов’язані з формальністю справи. Деякі з них і розглянемо.

 

2.1. Якщо розрахунок коригування повернули в наступному періоді

На сьогодні Закон про ПДВ уточнює тільки одну деталь — обов’язок постачальника направити цей документ отримувачу. У Законі нічого не зазначено про те, що коригувати податкові зобов’язання можна тільки на підставі підписаного отримувачем розрахунку коригування. Більше того, у ньому взагалі нічого не зазначається, що отримувач повинен його підписувати.

Адже іноді буває так, що розрахунок коригування постачальник направив покупцю в одному періоді, а той підписав і повернув його в одному з наступних періодів. От і виникає запитання: чи можна коригувати податкові зобов’язання в періоді направлення розрахунку коригування, чи слід дочекатися отримання від покупця цього документа з його підписом?

Проблема в тому, що в додатку 1 до декларації з ПДВ необхідно зазначати дату одержання розрахунку коригування отримувачем (покупцем). Але ще раз повторимо: Закон не пов’язує коригування податкових зобов’язань з отриманням розрахунку коригування покупцем або його підписанням, головне — направити цей документ. До того ж у Порядку № 165 зазначається, що розрахунок коригування є підставою для зміни податкового кредиту отримувача, а про постачальника нічого не зазначено (п. 25).

Отже, на наш погляд, у такій ситуації постачальнику слід заповнювати додаток 1 до декларації так:

— гр. 1 — 5 заповнюються у звичайному порядку;

— у гр. 6 слід зазначити номер розрахунку коригування;

— у гр. 7 «Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку» поставити прокреслення;

— у гр. 8 зазначається підстава для коригування («повернення товарів»);

— у гр. 10 «Сума ПДВ (-)» — сума коригування.

Зрозуміло, щоб відмовити постачальнику в коригуванні податкових зобов’язань, перевіряючі напевно чіплятимуться за кожну формальність, тому по можливості слід уникати таких ситуацій.

А от отримувачу навряд чи вдасться відстрочити коригування податкового кредиту, посилаючись на те, що постачальник не направив розрахунок коригування своєчасно. На наш погляд, і без нього немає підстав зберігати податковий кредит. У такому разі у гр. 6 і 7 додатка 1 покупцю доведеться поставити прокреслення. Решта граф заповнюється в загальному порядку.

 

2.2. Момент складання розрахунку коригування

Пункт 4.5 Закону про ПДВ прямо не встановлює, коли саме слід складати розрахунок коригування. Прив’язка йде лише до дати здійснення перерахунку. Але в ситуації, коли договір розірвано в одному періоді, а повернення товару відбулося в наступному, важко однозначно визначити, за результатами якого періоду слід його здійснювати.

У листі ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117 зазначено: розрахунок коригування складається в «момент зміни податкових зобов’язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів (залежно від того, яка подія відбулася раніше)». Тому, якщо домовленість про повернення досягнуто в одному періоді, а власне повернення відбулося в наступному, то, судячи з цього листа, коригувати ПДВ слід тільки в такому наступному періоді.

З цього листа випливає ще один висновок: якщо повернення коштів покупцю і товарів продавцю відбулися в різних періодах, то складати розрахунок коригування потрібно за першою з цих подій.

 

2.3. Якщо поставка і повернення відбулися в одному періоді

Основне питання в цій ситуації таке: або взагалі не включати такі операції до декларації, або включати до загальних рядків, де зазначаються податкові зобов’язання та податковий кредит, і одночасно в цій же декларації коригувати їх за ряд. 8 і 16.

З одного боку, у ряд. 8 і 16, судячи з їх назви, відображаються коригування попередніх періодів. Якщо коригується ПДВ поточного періоду, заповнювати їх начебто не потрібно, а отже, не потрібно взагалі відображати цю операцію. З іншого боку, виписати розрахунок коригування продавцю все одно потрібно, оскільки ситуація підпадає під дію п. 4.5 Закону про ПДВ. А наявність розрахунку коригування свідчить про внесення його даних до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних і, як наслідок, до декларації.

Проте податківці все-таки надали перевагу не логіці, а формальній назві ряд. 8 і 16. У листі ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 (с. 45) зазначено: «…в податковій декларації з ПДВ відображаються підсумкові показники операцій з поставки (придбання) товарів за звітний період». Тобто такі операції взагалі не потрібно відображати в декларації, але розрахунок коригування виписується.

 

2.4. Якщо передоплата зараховується в рахунок поставок іншого товару

Розглянемо таку ситуацію. Покупець придбав товар та оплатив його. Згодом з’ясувалося, що товар неналежної якості, і покупець повернув його, але сплачені кошти повернено не було. Чи можна сторнувати ПДВ?

Деякі бухгалтери вважають: неповернені кошти є немовби оплатою за майбутні поставки (хоча що це за поставки, поки що не відомо), мовляв, якщо кошти залишилися у продавця, отже, відбулося щось на кшталт першої події.

На наш погляд, так можна міркувати тільки в тому випадку, якщо в додатковій угоді до договору прямо зазначено: одержані кошти за товар «Х» вважати передоплатою за товар «Y». Якщо ж цього не встановлено, то постачальник зобов’язаний повернути ці кошти, а до цього моменту їх не можна вважати оплатою за щось. Отже, на дату повернення товарів постачальник зобов’язаний виписати розрахунок коригування, на підставі якого він зменшить податкові зобов’язання, а покупець — податковий кредит. Нову податкову накладну на ці кошти виписувати немає підстав.

 

3. Операції з неплатником ПДВ

 

Для зменшення податкових зобов’язань продавця в разі, коли товар поставлявся неплатнику ПДВ, Закон передбачає особливі правила (п.п. 4.5.3). Це можливо лише у двох випадках:

а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.

Як бачимо, п.п. 4.5.3. принципово відрізняється від попередніх норм цього пункту насамперед тим, що випадки коригувань описано досить вузько. Тому на практиці виникає чимало запитань. Деякі з них зараз і розглянемо.

 

3.1. Розрахунок коригування

Відмінність п.п. 4.5.3 від пп. 4.5.1 і 4.5.2 помітна ще й у тому, що він взагалі не згадує про складання або направлення розрахунку коригування.

Цей момент важливий тим, що дуже часто неплатники ПДВ, скажімо єдиноподатники, відмовляються підписувати розрахунок коригування, посилаючись на те, що вони взагалі жодного відношення до цього податку не мають. Так-от, якщо податківці скажуть, що продавець може зменшувати податкові зобов’язання тільки за наявності підписаного покупцем — неплатником ПДВ розрахунку коригування, таку вимогу можна заперечити. До всіх викладених вище аргументів (Закон передбачає тільки направлення розрахунку коригування отримувачу, цей документ є підставою для коригування тільки податкового кредиту) додається ще один: законодавець прямо зазначив випадки, коли розрахунок коригування необхідний (п.п. 4.5.1 і 4.5.2). Якщо в п.п. 4.5.3 взагалі нічого про нього не зазначено, то законодавець вирішив, що в цій ситуації він принципового значення не має.

Хоча зловживати цією логікою, звісно, не варто. Щоб уникнути конфліктних ситуацій, складати і направляти розрахунок коригування все ж таки потрібно, адже Порядок № 165 не ставить виписування розрахунку коригування в залежність від статусу покупця.

І ще один момент. У деяких випадках продавець складає підсумкову податкову накладну. Ці випадки описано в п. 8.4 Порядку № 165 (як правило, це поставка товарів (послуг) за готівку в роздробі). Чи потрібно виписувати розрахунок коригування при поверненні цих товарів?

Власне цей розрахунок коригування покупцю не потрібен. Та його ніхто й не підписуватиме, якщо йдеться про роздріб та кінцевого споживача. Проте, на наш погляд, скласти цей документ потрібно. Адже Порядок № 165 жодних винятків для підсумкової податкової накладної не передбачає, тобто зберігається загальний порядок оформлення документів, який передбачає і складання розрахунку коригування за наявності підстав. Обидва примірники залишаються у продавця.

 

3.2. Повна грошова компенсація

Зверніть увагу: якщо товар повертається особою, яка на момент поставки не була платником ПДВ, то зменшення податкових зобов’язань можливо тільки в разі надання отримувачу повної грошової компенсації вартості товару (перша з вищенаведенних умов). Пояснимо застосування цієї умови на прикладі.

Покупець — неплатник ПДВ придбав і оплатив 100 кг лакофарбових виробів. Згодом було повернено 20 кг, постачальник повернув гроші за цю кількість лакофарбових виробів. Слова «у разі надання отримувачу повної грошової компенсації вартості товару» в цьому разі принципового значення не мають: оскільки за 20 кг лакофарбових виробів повернено кошти, то податкові зобов’язання на цю частину поставки можна відкоригувати.

Інша справа, якщо такий неплатник придбав та оплатив, наприклад, автомобіль, потім повертає його, а постачальник повертає оплату частинами. У такому разі обмеження, що аналізується, означає, що відкоригувати податкові зобов’язання продавець зможе тільки після остаточного розрахунку з покупцем. А якщо він зрештою так і не поверне кошти, то права на коригування не буде взагалі.

А ось ще один приклад, що яскраво демонструє обмеження в коригуванні. Постачальник відвантажив товар неплатнику ПДВ, але оплата ще не надійшла. Потім покупець повертає придбаний товар. І ніхто нікому нічого не винен. При буквальному тлумаченні п. 4.5 Закону про ПДВ відкоригувати податкові зобов’язання постачальнику не можна (хоча це нелогічно), адже надання отримувачу повної грошової компенсації не було, не було і гарантійної заміни. Не виключено, що податківці наполягатимуть саме на такому буквальному трактуванні Закону про ПДВ. Протиставити можна п.п. 3.1.1, стверджуючи, що об’єкта оподаткування немає, адже поставки з переходом права власності не було. На жаль, ця ситуація підпадає під дію п. 4.5 Закону про ПДВ, на відміну від ситуації з поверненням передоплати.

 

3.3. Передоплата

Що робити, якщо продавець повертає покупцю — неплатнику ПДВ передоплату? Вище ми не дарма так багато уваги приділяли питанню про те, чи поширюється п. 4.5 Закону про ПДВ на повернення передоплат. Адже якщо припустити, що поширюється, то вийде абсурдна ситуація: при поверненні неплатником передоплати об’єкта оподаткування немає, а податок у постачальника є?! Зрозуміло, це нісенітниця. Отже, постачальники, які мають намір зменшити такі податкові зобов’язання, повинні дотримуватися позиції, що це коригування здійснюється не на підставі п. 4.5, а на підставі п. 3.1.1. При цьому в декларації заповнювати слід саме рядок 8.4. Замість розрахунку коригування краще скласти документ у довільній формі.

 

3.4. Гарантійна заміна

Зменшення податкових зобов’язань допускається не просто при зміні (зменшенні) ціни, важливо, щоб воно проходило в межах гарантійної заміни. Дії покупця при придбанні неякісного товару встановлено в п. 1 ст. 687 ЦКУ (аналогічні норми фігурують і в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII). Якщо виявлено неістотний недолік, то покупець може вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Якщо виявлено істотний недолік, то покупець має право:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Як бачимо, з усього різноманіття можливих випадків під дію п. 4.5 підпадає лише останній (як правило, це часто виникає в роздрібній торгівлі, де покупці — кінцеві споживачі). Та й то не завжди, адже згідно з Порядком обліку бракованих товарів, повернених покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, які отримали таку заміну чи послуги з ремонту (обслуговування), затвердженого наказом ДПАУ від 27.06.97 р. № 203, при заміні товару з дефектами на аналогічний товар належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не здійснюється. Наприклад, покупець придбав принтер вартістю 1000 грн. Згодом покупець через дефекти товару міняє його на такий самий, але вартість його вже зменшилася, тепер він коштує, скажімо, 900 грн. У такому разі перерахунок ціни не здійснюється.

Перерахунок здійснюється тільки в разі заміни товару з дефектами на такий самий товар іншої моделі виходячи із цін, що діяли на час обміну. Наприклад, покупець придбав принтер марки «Х» вартістю 1000 грн. Згодом покупець через дефекти товару міняє його на принтер марки «У», але його вартість не 1000 грн., а 900 грн. От у цьому випадку цілком можливе зменшення податкових зобов’язань, а різниця повертається покупцю.

А ось інший не менш поширений випадок. Покупець-неплатник придбав той же принтер за 1000 грн., але з часом з’ясувалося, що він має неістотний недолік. Виходячи з норм ст. 687 ЦКУ та Закону про захист прав споживачів між продавцем і покупцем було досягнуто домовленість про пропорційне зменшення ціни на цей принтер до 800 грн. У такому разі продавець хоча й виконує гарантійні зобов’язання, усе ж таки заміну не здійснює. Тому, на жаль, формально зменшити податкові зобов’язання він не має права.

До речі, до внесення змін до Закону про ПДВ Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV обмеження в коригуваннях не поширювалося на «операції з перегляду цін, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань» (більш широкий перелік випадків). Це ще раз підтверджує, що зараз можливість коригування ПДВ істотно звужено.

Часом виникають проблеми і зі звичайною заміною товару, коли жодного перерахунку ціни немає. Наприклад, неплатник придбав товар, а потім вирішив замінити його на інший.

Податківці іноді заявляють: коригувати ПДВ за першою поставкою немає підстав — не було ні повної грошової компенсації, ні перегляду цін. А оскільки при заміні право власності на другий товар перейшло покупцю, тобто здійснилася поставка, то ПДВ слід нарахувати і на неї. Ми з такою постановкою питання погодитися не можемо. Річ у тім, що п. 4.5 Закону про ПДВ як гіпотезу висуває таку умову — зміна суми компенсації вартості товарів. У нашому випадку сума компенсації не змінювалася, тому обмежувальні норми цього пункту не застосовні. Та і навряд чи заміну товару можна розглядати як поставку. Тому, на наш погляд, заміна товару не тягне за собою додаткового нарахування податкових зобов’язань.

Однак для того, щоб уникнути подібних спорів, краще по можливості спочатку здійснити повернення товару з виплатою покупцю грошових коштів (оформивши документи відповідним чином), а потім продаж іншого товару.

 

3.5. Якщо покупець став неплатником ПДВ

Зверніть увагу: у п.п. 4.5.3 ідеться про випадок, коли отримувач товару не був платником ПДВ на момент поставки. Якщо покупець на момент поставки був платником, а на момент коригування — ні, то коригування ПДВ допускається без обмежувальних критеріїв цього підпункту. Хтось можливо заперечить: але ж таке коригування не вкладається й у норми пп. 4.5.1 і 4.5.2, мовляв, у них зазначено про зменшення податкових зобов’язань та податкового кредиту як про синхронні дії постачальника і покупця. А в нашому випадку це неможливо.

Насправді так фіскально трактувати Закон не можна. Інакше можна дійти абсурдного висновку: якщо покупець не зменшив податковий кредит, хоча мав на це повне право (наприклад, на «прохання» місцевої податкової інспекції, щоб в декларації не з’явився «мінус»), то постачальник не може зменшити податкові зобов’язання?! Зрозуміло, це абсурд!

Отже, продавець має зменшити податкові зобов’язання і направити покупцю розрахунок коригування, а покупець жодних дій не здійснює, адже в п.п. 4.5.1 прямо написано, що він коригує податковий кредит, якщо його зареєстровано платником ПДВ на дату проведення коригування. Тут варто зауважити: при анулюванні реєстрації він вже нарахував податкові зобов’язання на товарні залишки згідно з останнім абзацом п. 9.8 Закону про ПДВ.

Подібна ситуація розглядалася в листі ДПАУ від 29.07.2004 р. № 6347/6/15-2415-26, в якому було зроблено висновок: СПД, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і виключений з реєстру платників ПДВ, при поверненні товару втрачає право на коригування податкового кредиту (рівно як і податкових зобов’язань), сплачених (нарахованих) сум ПДВ і віднесених раніше до складу податкового кредиту при придбанні такого товару під час його перебування платником цього податку.

З поверненням передоплати схожа, але все-таки інша ситуація. Як уже зазначалося, при її поверненні п.4.5 не використовується, керуватися слід загальними положеннями Закону про ПДВ (п.п. 3.1.1). Тому постачальник має право відкоригувати податкові зобов’язання, а покупець, уже не будучи платником ПДВ, нічого не коригує. Однак, на думку податківців, при знятті з реєстрації платником ПДВ він повинен нарахувати податкові зобов’язання на «товарні залишки (у тому числі оплачені і не отримані (дебіторська заборгованість)» (див. лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54). Хоча ми з такою позицією погодитися не можемо (аргументи можна прочитати в коментарі до зазначеного листа).

 

3.6. Знижка-сконто

У торгівлі іноді застосовується так звана знижка-сконто, коли, відвантаживши товар покупцю, продавець установлює певний строк «пільгової» оплати, дотримання якого дає можливість покупцю скористатися знижкою. Якщо покупець оплачує товар достроково (протягом «пільгового строку»), він одержує право на знижку, якщо ні — покупець втрачає право на знижку.

При відвантаженні товару постачальник збільшує податкові зобов’язання виходячи з первісної (більш високої) ціни, а коли покупець оплачує товар, укладаючись у «пільговий» строк, виникає питання коригування.

На жаль, якщо покупцем є неплатник ПДВ, відкоригувати ПДВ постачальник не зможе. Ця операція підпадає під дію п. 4.5, при цьому вона не вписується до переліку випадків, що дозволяють зменшити податкові зобов’язання.

 

3.7. Коригування за імпортним ПДВ

Якщо після ввезення товару на територію України змінюється ціна, то знову-таки виникає питання з коригуванням (наприклад, нерезидент надав ту ж знижку-сконто). Пункт 4.5 не поширюється на імпортний ПДВ, бо він передбачає коригування після поставки товару, а у відносинах з нерезидентом ПДВ сплачується зовсім на іншій підставі — імпорт (об’єкт установлено не в п.п. 3.1.1, а в п.п. 3.1.2). Тому при зменшенні ціни коригувати податковий кредит не потрібно (проблема з наявністю слів «виходячи з договірної вартості» в п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ благополучно вирішилася з появою листа ДПАУ від 06.04.2007 р. № 7049/7/16-1517-26, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 33). Головне, щоб увезений товар використовувався в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

А от якщо імпортер повернув товар нерезиденту, то ПДВ доведеться відкоригувати. Але знову ж таки п. 4.5 тут ні до чого. Річ у тім, що ввезений товар не використовується в господарській діяльності.

 

3.8. Якщо постачальник уже неплатник ПДВ

Конструкція п. 4.5 Закону про ПДВ передбачає, що постачальник є платником ПДВ і на момент поставки, і на момент коригування. Але що робити покупцю, якщо на момент повернення постачальник уже не є платником ПДВ?

Зрозуміло, що ніхто розрахунок коригування не виписуватиме. Та він тут і не потрібен. Повернений товар не використовується в господарській діяльності, а отже, необхідно сторнувати податковий кредит. Аналогічна ситуація і з передоплатою.

 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.