(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
53/78
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

20.10.2011 р. Верховна Рада проголосувала, а Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI див. с. 6, згідно з яким з 01.01.2012 р. вносяться зміни до Податкового кодексу та встановлюються нові правила роботи на спрощеній системі оподаткування. Оскільки всі очікують на зміни, що стосуються спрощеної системи оподаткування, сьогодні розглянемо норми саме щодо неї. Про решту змін — у наступних номерах.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Документи статті

ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 4014 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Указ № 746 — Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Декрет № 13-92 — Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

КВЕД ДК 009:2005 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджена наказом Держкомстату від 26.12.2005 р. № 375.

Чотири групи платників податку

З 01.01.2012 р. запроваджуються чотири групи платників єдиного податку, три з яких передбачено для фізосіб — суб’єктів підприємництва. Тепер підприємці-фізособи самостійно вибиратимуть, до якої з трьох груп належати (з урахуванням установлених обмежень). Згідно з пп. 291.4 і 298.3 ПКУ особам, які планують працювати на спрощеній системі оподаткування, доведеться в заяві про перехід на єдиний податок самостійно вказувати, до якої групи вони бажають належати (визначити, яку ставку єдиного податку мають намір сплачувати). Для юридичних осіб вибору немає — для них шлях відкрито виключно до четвертої групи. При цьому для кожної групи єдиноподатників передбачено:

— свої обмеження за видами діяльності;

— різний гранично допустимий обсяг річного доходу;

— різні ставки єдиного податку;

— певна максимально допустима кількість найманих працівників;

— специфічні правила обліку доходів, витрат та подання звітності.

Гранично допустимий обсяг річного доходу, максимальну кількість найманих працівників та допустимі види господарської діяльності в розрізі груп єдиноподатників наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Умови переходу на єдиний податок та перебування на ньому (п. 291.4 ПКУ)

Єдиноподатники

Критерії

Фізособи-підприємці

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

Граничний обсяг доходу протягом календарного року, грн.

150000

1000000

3000000

5000000

Наприклад, якщо річний дохід підприємця перевищує 1 млн грн., то, вочевидь, що він може потрапити тільки до єдиноподатників групи 3. А от якщо річний дохід фізособи перебуває в межах до 150 тис. грн., вона має право на власний розсуд вибрати будь-яку з груп — 1, 2 чи 3, ураховуючи при цьому наявність/відсутність працівників та заплановані види діяльності. Юридичні особи відповідно потрапляють виключно до групи 4.

Максимальна кількість найманих працівників*

Не можуть використовувати найману працю

10 (одночасно)

20 (одночасно)

50 (середньооблікова чисельність**)

Види господарської діяльності

Роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню****

1) виробництво або продаж товарів;
2) надання послуг*** (у тому числі побутових****) єдиноподатникам та/або населенню, крім посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД ДК009:2005);
3) діяльність у сфері ресторанного господарства

Будь-які види діяльності, крім недопустимих для єдиноподатника

* До розрахунку не включаються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку (п.п. 291.4.1 ПКУ).

** Середньооблікова кількість працівників — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш ніж один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку (п.п. 14.1.227 ПКУ).

*** Залишається питання щодо робіт, які прямо тут не названо.

**** Вичерпний перелік побутових послуг для цілей спрощеної системи оподаткування наведено в п.п. 291.7 ПКУ.

Види діяльності, заборонені для єдиноподатників

Докладніше розберемося з усіма заборонами, що стосуються видів діяльності єдиноподатників (основні заборони зазначено в п. 291.5 ПКУ). Для наочності наведемо їх у табл. 2.

Таблиця 2

Заборонені види діяльності для єдиноподатників

Групи єдиноподатників

Види діяльності

Норма ПКУ

1

2

3

1, 2 і 3 групи

технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005)

п.п. 291.5.2

діяльність у сфері аудиту*

* Зверніть увагу: діяльність у сфері бухобліку та аудиту віднесено до одного коду КВЕД ДК 009:2005 — 74.12.0, однак як заборонена в п.п. 291.5.2 ПКУ зазначена тільки діяльність у сфері аудиту. Тому вважаємо що підприємці-бухгалтери збережуть у 2012 році право працювати на спрощеній системі оподаткування.

діяльність з надання в оренду земельних ділянок площею понад 0,2 га

п.п. 291.5.3

діяльність з надання в оренду житлових приміщень загальною площею понад 100 кв. м

діяльність з надання в оренду нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 300 кв. м

1, 2, 3 і 4 групи

діяльність з організації, проведення азартних ігор

п.п. 291.5.1

обмін іноземної валюти

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в місткостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива та столових вин)

видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення

видобуток, реалізація корисних копалин

діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ

діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату

діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату

діяльність з управління підприємствами

діяльність з надання послуг пошти та зв`язку

діяльність з організації та проведення гастрольних заходів

Інші заборони

Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів

п.п. 291.5.4

Суб`єкти господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %

п.п. 291.5.5

Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які не є платниками єдиного податку

п.п. 291 5.6

Нерезиденти

п.п. 291.5.7

Суб`єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг (крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин))

п.п. 291.5.8

Доходи єдиноподатника

Порядок визначення доходів та їх склад визначено ст. 292 ПКУ. Показник доходу для єдиноподатника має досить важливе значення. Адже, як зазначено в п.п. 292.14 ПКУ, визначення доходу здійснюється для цілей обкладення єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Сьогодні Указ № 746 оперує таким показником, як «виручка». Нею вважається сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ст. 1 Указу № 746). Жодної конкретики щодо того, які саме суми мають уключатися до виручки, Указ № 746 не містить. Тому податківці частенько вимагають включати до виручки ті надходження, які, по суті, нею зовсім не є.

Це питання законодавцем не залишене без уваги: у пп. 292.1 — 292.4 ПКУ тепер зазначено перелік надходжень, які включатимуться до доходу єдиноподатника. Крім того, тепер у п.п. 292.11 ПКУ чітко прописано суми, що не є доходом для платників єдиного податку та відповідно не підлягають оподаткуванню. Для зручності визначення доходу наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Визначення доходу для платників єдиного податку

Фізособи-підприємці
(групи 1 — 3)

Юридичні особи
(група 4)

1

2

Що вважатиметься доходом (пп. 292.1 — 292.4 ПКУ)

дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності

безоплатно отримані товари (роботи, послуги)

фінансова поворотна допомога, надана на строк понад 12 місяців

дохід комісіонера (включаючи транзитні суми)

винагорода за договорами доручення, транспортного експедирування, агентськими договорами (без урахування транзитних сум)

Х

Різниця між сумою коштів, отриманих від продажу основних засобів та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу

Х

Дивіденди, не обкладені податком за ПКУ (наприклад, від нерезидента)

Що не вважатиметься доходом (пп. 292.1, 292.11 ПКУ)

проценти

Х

дивіденди

Х

роялті

Х

страхові виплати та відшкодування

Х

доходи від продажу рухомого* та нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особи та використовується в її госпдіяльності

Х

* Щодо рухомого майна, то при буквальному прочитанні сюди підходять будь-які товари, що явно абсурдно.

І хоча перелічені вище доходи у фізосіб-підприємців не обкладатимуться єдиним податком, вони обкладатимуться ПДФО згідно з розд. IV ПКУ. Наприклад, продаж нерухомого майна обкладатиметься ПДФО в порядку, передбаченому ст. 172 ПКУ, а рухомого майна — у порядку, передбаченому ст. 173 цього Кодексу.

суми поворотної фінансової допомоги, поверненої протягом 12 календарних місяців з моменту отримання

суми кредитів

суми коштів, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами

суми ПДВ (ті, хто застосовуватимуть ставку 3 %, братимуть дохід без ПДВ)

суми коштів цільового призначення, що надійшли з Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм

суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються покупцю товарів (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товарів (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, установлених ПКУ, вартість яких було включено до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи — підприємця

суми ПДВ, отримані у вартості товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку у період його перебування на загальній системі оподаткування;

суми коштів або вартість майна, внесені засновниками або учасниками як внесок до статутного фонду платника

суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, установлених ПКУ, та суми ЄСВ, що поверталися платникові єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів

дивіденди, отримані юридичною особою — єдиноподатником від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ*.

* Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розд. ІІІ і IV цього Кодексу (п.п. 292.12 ПКУ).

Також згідно з п.п. 292.10 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента. Не є доходом і суми ЄСВ, нараховані єдиноподатником відповідно до закону.

Крім того, згідно з п.п. 292.15 ПКУ при визначенні обсягу доходу, необхідного для реєстрації та/або перебування на єдиному податку в наступному звітному періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-який попередній звітний період. До таких платежів можна зарахувати держмито та плату за технічне забезпечення судового процесу.

Зверніть увагу: як і раніше, при визначенні доходу збережено касовий підхід — дохід визначається за надходженням грошових коштів до каси або на банківські рахунки платників єдиного податку. Порядок визнання доходів для єдиноподатників наведемо в табл. 4.

Таблиця 4

Порядок визнання доходів

Вид доходів

Норма ПКУ

Дата визнання доходів

Дохід, отриманий у грошовій (готівковій та/або безготівковій формі)

п.п. 292.6

Дата надходження грошових коштів на банківськийй рахунок (до каси)

Дохід, отриманий в іноземній валюті

п.п. 292.5

Перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ, установленим на дату отримання такого доходу (на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок)

Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

п.п. 292.6

Дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)

п.п. 292.6

Дата фактичного отримання безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)

Дохід від торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання

п.п. 292.7

Дата вилучення з автоматів (обладнання) грошових коштів

Дохід від торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток
чи інших замінників грошових знаків

п.п. 292.8

Дата продажу таких жетонів, карток
та/або інших замінників грошових знаків

Ставки єдиного податку

З 01.01.2012 р. діятимуть як фіксовані ставки (для груп 1 і 2), так і відсоткові ставки від доходу (для груп 3 і 4). Фіксовані ставки для платників груп 1 і 2 встановлюються щорічно сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду господарської діяльності в розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ).

Якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності, ставка єдиного податку встановлюється на рівні найбільшої зі ставок, передбачених для таких видів діяльності (п. 293.6 ПКУ).

При здійсненні господарської діяльності на територіях більш ніж однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку (п. 293.7 ПКУ).

Крім того, у новій спрощеній системі тепер урегульовано питання оподаткування сум перевищення обсягу доходу для роботи на спрощеній системі, при отриманні доходу від виду діяльності, не зазначеного у Свідоцтві єдиноподатника, або забороненого виду діяльності, а також при порушенні грошової форми розрахунків — для них застосовуються підвищені ставки (пп. 293.4 — 293.5 ПКУ). Ставки єдиного податку з прив`язкою до груп єдиноподатників наведемо в табл. 5.

Таблиця 5

Ставки єдиного податку

Фізичні особи — підприємці

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

Розмір звичайної ставки

У межах 1 — 10 % від мінімальної заробітної плати на 1 січня

У межах 2 — 20 % від мінімальної заробітної плати на 1 січня

3 % — від доходу при сплаті ПДВ;
5 % — від доходу при включенні ПДВ до складу єдиного податку

Розмір підвищеної ставки*

15 %

6 % — при сплаті ПДВ;
10 % — при включенні ПДВ до складу єдиного податку

* Про застосування підвищених ставок див. розділ «Відповідальність єдиноподатників».

Крім того, у п.п. 4 п. 293.8 ПКУ перелічені особи, які можуть вибрати ставку 3 % у добровільному порядку (див. табл. 6).

Таблиця 6

Хто може вибрати ставку 3 % у добровільному порядку

№ з/п

Суб`єкти господарювання

Норма ПКУ

Підстави для переходу

1

2

3

4

1

На загальній системі оподаткування (фізичні та юридичні особи)

Платники ПДВ

п.п. «а» п.п. 4 п. 293.8

Заява про перехід на спрощену систему, подана не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу

2

Неплатники ПДВ за умови реєстрації платником ПДВ, якщо відповідають критеріям добровільної реєстрації, передбаченим ст. 182 ПКУ

п.п. «в» п.п. 4 п. 293.8

Заява про перехід на спрощену систему оподаткування, подана не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ. Указати бажану дату реєстрації платником ПДВ — 1 число такого кварталу

3

Платники єдиного податку на ставці 5 % (фізичні та юридичні особи)

Неплатники ПДВ, якщо за останні
12 календарних місяців обсяги постачання послуг (робіт) платникам ПДВ перевищують 300 тис. грн.

п.п. «г» п.п. 4 п. 293.8

Заява про зміну ставки єдиного податку, подана не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.
Можна указати бажану дату реєстрації платником ПДВ — 1 число такого кварталу

4

Платники єдиного податку

Платники ПДВ у разі добровільної зміни ставки єдиного податку

п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8

Заява про зміну ставки єдиного податку, подана не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься нова ставка

Примітка. Поки не зрозуміло, як застосовувати цю підставу для добровільного переходу на ставку 3 %. Річ у тім, що платники єдиного податку із груп 3 і 4 за ставкою 5 % (крім тих, хто набрав за останні 12 місяців 300 тис. грн. обсягу постачання послуг, робіт платникам ПДВ), а також єдиноподатники груп 1, 2 не вважаються особами для цілей розд. V ПКУ, тобто не можуть бути платниками ПДВ навіть у випадку, якщо вони відповідають умовам для добровільної, а також обов’язкової реєстрації.

Фізособи-єдиноподатники групи 3 зможуть бути платниками ПДВ

Як відомо, після прийняття ПКУ всі фізособи-єдиноподатники втратили право бути платниками ПДВ. З 01.01.2012 р. таке право їм повертається, щоправда, не всім, а лише тим, хто вибере ставку єдиного податку в розмірі 3 % від доходу.

Теоретично потрапити до групи 3 зможе кожен підприємець, який претендує на статус єдиноподатника, якщо його дохід менше 3 млн грн., а кількість найманих працівників — не більше 20 осіб. Однак не всі єдиноподатники групи 3 «автоматично» зможуть стати платниками ПДВ — ними можуть бути лише ті підприємці, які:

задовольняють умовам обов`язкової ПДВ-реєстрації (обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищує 300000 грн.);

задовольняють умовам добровільної ПДВ-реєстрації (обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менше 300000 грн., але обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 місяців сукупно перевищують 50 % загального обсягу постачання);

— є єдиноподатниками на ставці єдиного податку 5 %, які реєструються платниками ПДВ та обрали ставку єдиного податку 3 %, якщо за останні 12 календарних місяців обсяги постачання робіт (послуг) платникам ПДВ перевищують 300 тис. грн. (п.п. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ).

Від яких податків звільняються єдиноподатники

Перелік податків і зборів, від яких звільнено єдиноподатників, наведено в п.п. 297.1 ПКУ. Платники єдиного податку звільняються від сплати та подання податкової звітності щодо таких податків і зборів:

1) податку на прибуток (крім авансового внеску при виплаті дивідендів);

2) ПДФО — у частині доходів (об`єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності фізичної особи та оподаткованих відповідно до гл. 1 розд. IV ПКУ. Єдиноподатник виконує передбачені ПКУ функції податкового агента в разі нарахування (виплати, надання) доходів, що обкладаються ПДФО, на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п.п. 297.3 ПКУ);

3) ПДВ за операціями постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Крім:

— платників єдиного податку за ставкою 3 % груп 3 і 4;

— сплати імпортного ПДВ (без обов`язкової реєстрації платником ПДВ) (абзац другий п.п. 297.2 ПКУ);

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються ними для здійснення господарської діяльності (не орендної плати);

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (торговий патент);

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Інші податки і збори (у тому числі екоподаток, спецводозбір, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, плата за користування надрами, туристичний збір, збір за першу реєстрацію транспортного засобу тощо), не зазначені в цьому переліку, сплачуватимуться на загальних підставах.

Що стосується сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), то його, як і зараз, повинні будуть сплачувати всі єдиноподатники, у тому числі й фізособи-єдиноподатники як «за себе» (у розмірі не менше мінімального страхового внеску, тобто незалежно від результатів господарської діяльності), так і «за найманих працівників». Водночас звільнено від сплати ЄСВ «за себе» фізосіб-єдиноподатників, якщо вони:

— є пенсіонерами або інвалідами;

— отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу, — такі особи будуть платниками ЄСВ лише за власним бажанням.

Звітні періоди

У загальному випадку податковий (звітний) період для єдиноподатників починається з 1 числа першого місяця податкового (звітного) періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Порядок визначення податкового періоду наведено у ст. 294 ПКУ. Податковим (звітним) періодом для єдиноподатників групи 1 є календарний рік, а для єдиноподатників груп 2, 3 і 4 — календарний квартал (п. 294.1 ПКУ). Крім того, у деяких випадках для єдиноподатників установлено особливі звітні (податкові) періоди (пп. 294.3 — 294.7 ПКУ). Наведемо їх у табл. 7.

Таблиця 7

Податкові (звітні) періоди

Ситуації

Фізичні особи — підприємці

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

1

2

3

4

5

У загальному порядку

календарний рік

календарний квартал

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду

Період для ПДВ

Х

Календарний місяць (квартал)

Примітка. Що стосується можливості застосування квартального періоду для ПДВ (платниками єдиного податку на ставці 3 %), то її, з одного боку, передбачено новою редакцією п. 202.2 ПКУ, але з іншого боку, у 2012 році реалізувати таку можливість, схоже, зможуть не всі платники єдиного податкуна ставці 3 %, а тільки ті з них, які до початку 2012 року були платниками ПДВ і можуть з останньою декларацією 2011 року (за грудень або IV квартал) подати заяву про обрання квартального періоду за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41. До такого висновку нас підштовхувала ситуація, що склалася у 2011 році з платниками податку на прибуток — нульовиками (п.п. «б» п. 154.6 ПКУ), яким податківці відмовили в застосуванні квартального періоду у 2011 році (лист від 24.01.2011 р. № 1705/7/16-1517).

У разі переходу зі сплати інших податків і зборів

Перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому виписано Свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду

Для новостворених
та новоза-реєстрованих

Перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виписано Свідоцтво платника єдиного податку

Перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація

Для створених у результаті реорганізації (крім перетворення)підприємства, що має непогашені податкові зобов`язання та податковий борг

Перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому погашено такі податкові зобов`язання або податковий борг та подано заяву на застосування спрощеної системи оподаткування

У разі припинення держреєстрації

Останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому подано до податкової заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з припиненням госпдіяльності

У разі зміни податкової адреси

Останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, в якому було подано в податкову заяву про зміну податкової адреси

Строки сплати єдиного податку

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку регулюються ст. 295 ПКУ.

Платники єдиного податку груп 1 і 2 сплачуватимуть єдиний податок щомісячно авансовим платежем за місяць наперед — не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (а не попереднього, як раніше). Сплатити єдиний податок таким особам можна буде і авансом за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше ніж до кінця поточного звітного року.

При цьому єдиноподатники груп 1 і 2 (за умови, що в них немає найманих працівників) можуть не сплачувати єдиний податок (п.п. 295.5 ПКУ):

— на час відпустки (не більше 1 місяця на рік);

— у разі хвороби (якщо вона триває 30 і більше календарних днів та підтверджена листком непрацездатності).

Що стосується сум єдиного податку, сплачених наперед (авансом) за час відпустки або хвороби, то їх за заявою єдиноподатника буде зараховано в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку (п. 295.6 ПКУ). Заява з інформацією про період щорічної відпустки та строки тимчасової непрацездатності (до неї додається копія листка непрацездатності) складається в довільній формі (п.п. 298.3.2 ПКУ).

Згідно з п. 295.2 ПКУ нарахування авансових внесків для платників груп 1 і 2 здійснюється органами ДПС на підставі:

— заяви про розмір обраної ставки єдиного податку;

— заяви про період щорічної відпустки;

— заяви про строки тимчасової непрацездатності.

Підприємці-єдиноподатники групи 3 та юрособи (група 4) сплачуватимуть єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал (п. 295.3 ПКУ). Сплата єдиного податку має здійснюватися за місцем податкової адреси.

Крім того, 10-денний строк передбачено і для сплати єдиного податку, нарахованого за перевищення встановленого граничного обсягу доходу (п. 295.7 ПКУ). Причому він поширюється на платників усіх груп.

Особливості обліку

Суб`єктам господарювання, зокрема фізособам-підприємцям (груп 1, 2 і 3), які побажають працювати на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 р., також необхідно буде вести Книгу обліку доходів, а в деяких випадках доведеться зіткнутися навіть із веденням своєрідного прибутково-видаткового обліку. Юрособи-єдиноподатники (група 4) вестимуть спрощений бухгалтерський облік. При цьому, крім регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, єдиноподатники зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкта оподаткування, на підставі первинних документів (п. 44.1 ПКУ). Особливості ведення обліку доходів і витрат єдиноподатників усіх груп наведемо в табл. 8.

Таблиця 8

Особливості ведення обліку доходів та витрат

Фізособи-єдиноподатники

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

неплатники ПДВ

платники ПДВ

Зобов`язані вести Книгу обліку доходів (її форму та порядок ведення буде затверджено Мінфіном), відображаючи в ній дохід загальною сумою за день (без розшифровки за кожним продажем) (п.п. 296.1.1 ПКУ)

Повинні вести облік доходів та витрат за формою та в порядку, установлених Мінфіном
(п.п. 296.1.2 ПКУ)

Ведуть спрощений бухгалтерський облік (п.п. 296.1.3 ПКУ)

Як бачимо, облік доходів та витрат єдиноподатників-фізосіб тим суворіший, чим більше в них оборот. А для реалізації такого обліку Мінфін зобов`язаний розробити нову Книгу обліку доходів для єдиноподатників, які не сплачують ПДВ, а також новий порядок обліку доходів та витрат (для єдиноподатників — платників ПДВ) до 01.01.2012 р. Поки що цих документів немає.

Звітність єдиноподатників

Єдиноподатники-фізособи групи 1 зобов`язані будуть звітувати з єдиного податку раз на рік (якщо протягом року не переходили до груп 2 — 3 і не перевищили дохід) — подаватимуть податкову декларацію щорічно. Строк подання декларації для річного (звітного) періоду — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ). Якщо ж у процесі діяльності обсяг доходу (150 тис. грн.) буде перевищено або фізособа-підприємець вирішить перейти до групи 2 або 3, то необхідно буде подати декларацію у квартальні строки.

Платники єдиного податку груп 2, 3, 4 зобов`язані подавати звітність з єдиного податку (декларацію) щоквартально. Строк для подання декларації для квартального податкового (звітного) періоду — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).

Форму декларації розробить ДПСУ за погодженням з Мінфіном (п. 46.5 ПКУ). Декларація складатиметься наростаючим підсумком. Про особливості заповнення при цьому декларації кожною з груп єдиноподатників ідеться в п. 296.5 ПКУ. У декларації буде передбачено окремо відображення доходів єдиноподатників відповідної групи в межах дозволених обсягів і окремо — понад ці розміри, та окреме нарахування відповідної ставки на них. Також окремо вказуються доходи, отримані при порушенні інших вимог до єдиноподатників (щодо грошової форми розрахунків, видів діяльності).

РРО тільки для юросіб

Що стосується РРО, то правила його застосування не змінюються — фізособи, які обрали спрощену систему оподаткування (незалежно від груп: 1, 2 чи 3), зможуть працювати без РРО (п. 296.10 ПКУ).

Підкориговано ст. 9 Закону про РРО (п. 3 розд. I Закону № 4014):

1) вилучений п. 5, в якому було зазначено, що РРО не застосовується при продажу товарів (послуг) фізосібами-підприємцями, які сплачують фіксований податок;

2) у п. 9 вилучено умову про сплату ринкового збору. Тобто РРО не потрібно застосовувати фізособам-підприємцям при торгівлі за готівкові кошти на ринках.

Юрособи РРО повинні використовувати в порядку, установленому законодавством.

Бартер заборонено

З 01.01.2012 р. усі єдиноподатники (як юрособи, так і фізособи-підприємці) повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (надані послуги, виконані роботи) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п.п. 291.6 ПКУ). Нині чинний Указ № 746 забороняє негрошові розрахунки тільки юрособам-єдиноподатникам, а фізособи-єдиноподатники наразі можуть здійснювати бартерні операції, оскільки в них ставка податку не прив`язана до отриманої виручки. Відтепер усі єдиноподатники, у тому числі груп 1 і 2, повинні розраховуватися тільки у грошовій формі. Будь-які негрошові розрахунки (бартер, взаємозалік заборгованості тощо) для них під забороною. А порушення цієї заборони може потягти за собою відповідальність.

Відповідальність єдиноподатників

Згідно з п. 122.1 ПКУ несплата (неперерахування) у строк фізособами-єдиноподатниками груп 1 і 2 авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної такими платниками єдиного податку.

Згідно з п. 300.1 ПКУ єдиноподатники несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

За неподання податкової декларації або несвоєчасне її подання єдиноподатників може бути притягнуто до відповідальності згідно з п. 120.1 ПКУ: накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або за несвоєчасне подання. При повторному вчиненні таких порушень, якщо протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, штраф накладається в розмірі 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.

Крім цього, усі платники єдиного податку нестимуть відповідальність за порушення правил роботи на єдиному податку, передбачену пп. 293.4 і 293.5 ПКУ, у вигляді сплати підвищених ставок або вимушеної відмови від спрощеної системи оподаткування. Види порушень, за які передбачено відповідальність при роботі на єдиному податку, наведемо в табл. 9.

Таблиця 9

Відповідальність за порушення правил роботи на єдиному податку

відповідальність
та наслідки
порушення

Порушення

Фізичні особи — підприємці

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

1

2

3

4

5

Негрошові форми розрахунків

п. 293.4 і п.п. 298.2.3 ПКУ

п. 293.5 і п.п. 298.2.3 ПКУ

1) позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків;
2) дохід, отриманий від таких операцій, оподатковується за ставкою:

15 %

6 % — без ПДВ;
10 %

Здійснення діяльності, яку заборонено на єдиному податку

1) позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися заборонені види діяльності;
2) дохід, отриманий від таких операцій, оподатковується за ставкою:

15 %

6 % — без ПДВ;
10 %

Здійснення діяльності, не зазначеної у Свідоцтві єдиноподатника

1) позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
2) дохід, отриманий від таких операцій, оподатковується за ставкою:

Х

Х

15 %

Перевищення допустимого обсягу річного доходу*

1) сума перевищення обкладається єдиним податком за ставкою:

15 %

6 % — без ПДВ;
10 %

2) позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення, якщо:

до 20 числа місяця, наступного за кварталом перевищення, не подано заяву про перехід до групи 2 або 3

до 20 числа місяця, наступного за кварталом перевищення, не подано заяву про перехід до групи 3

* Суми перевищення доходу, встановленого для єдиноподатників груп 1 і 2, не включаються до обсягів доходу, з якого сплачується наступна обрана єдиноподатником ставка (п. 296.6 ПКУ).

Перевищення допустимої кількості найманих працівників

Позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення

Невідповідність вимогам до організаційно-правових форм

Позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому відбулася зміна організаційно-правових форм

Несплата податку протягом двох послідовних кварталів

Позбавлення права працювати на єдиному податку з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому погашено такий податковий борг

Як стати єдиноподатником з 01.01.2012 р.

Якщо суб`єкт господарювання (як юрособа, так і фізособа-підприємець) вирішить стати єдиноподатником з 01.01.2012 р. незалежно від того, на якій системі оподаткування він перебував у 2011 році, він може це зробити, подавши відповідну заяву не пізніше 25.01.2012 р. (див. п.п. «г» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014).

Причому ті суб`єкти господарювання, які в поточному році працюють на єдиному податку або на фіксованому патенті та мають на руках Свідоцтво єдиноподатника або чинний фіксований патент, зможуть змінити свої нинішні документи на нове Свідоцтво єдиноподатника протягом півроку — не пізніше 01.06.2012 р. (п.п. «а» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014). Звичну щорічну заяву про обрання спрощеної системи до 16 грудня 2011 року подавати не потрібно — Закон № 4014 висуває свої особливі правила, за якими з 1 січня 2012 року реалізується бажання стати платником єдиного податку — «нова» заява подається не пізніше 25.01.2012 р.

Свідоцтво єдиноподатника тепер видаватиметься безстроково (раніше видавали на один рік) і, як раніше, — безоплатно, протягом 10 календарних днів після подання заяви (п. 299.5 ПКУ).

Новоствореним суб`єктам підприємництва (як юрособам, так і фізособам), які до кінця місяця, в якому відбулася їх реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, Свідоцтво видається в день подання заяви (п. 299.6 ПКУ).

До виданого Свідоцтва платника єдиного податку у процесі діяльності можуть вноситься зміни. Зміни до Свідоцтва вносяться органом державної податкової служби в день подання заяви (див. табл. 10). Випадки анулювання свідоцтва див. табл. 11.

Таблиця 10

Порядок внесення змін до Свідоцтва єдиноподатника

Зміни, що вносяться до Свідоцтва / Подання заяви

Фізичні особи — підприємці

Юридичні особи

I група

II група

III група

IV група

Найменування / П. І. Б.

Заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін

Податкової адреси

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни

Заява подається разом з податковою декларацією за період, в якому відбулися такі зміни

Місця проведення госпдіяльності

Видів господарської діяльності

Таблиця 11

Анулювання Свідоцтва платника ЄП

Випадки анулювання Свідоцтва
платника ЄП

Дата та анулювання Свідоцтва
платника ЄП

Подання платником податків заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на загальну систему (подається не пізніше ніж за 10 днів до початку нового кварталу)

В останній день календарного кварталу, в якому подана заява про відмову (за умови відсутності податкового боргу з єдиного податку, інших податків і зборів)

Припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізособою-підприємцем

У день отримання органом ДПС від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення

Несплата протягом двох кварталів податкового боргу, що виник у платника ЄП

В останній день календарного місяця, в якому сплив останній строк погашення податкового боргу

Провадження видів діяльності, які не можна здійснювати на спрощеній системі оподаткування, або невідповідність вимогам до організаційно-правових форм господарювання

В останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися заборонені для єдиного податку чи не зазначені у Свідоцтві платника ЄП — підприємця види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми

Здійснення видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві платника ЄП — підприємця

Перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку

В останній день податкового (звітного) періоду* , в якому допущено таке перевищення

Перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) граничного обсягу доходу

В останній день податкового кварталу, в якому відбулося таке перевищення. Платники податку груп 1 і 2 можуть уникнути цієї долі, якщо перейдуть до групи 3 за допомогою подання відповідної заяви на пізніше 20 числа місяця, наступного за кварталом перевищення

Застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, крім грошового

В останній день податкового звітного періоду*, в якому допущено порушення

* Для всіх, крім платників групи 1, «податкового (звітного) періоду» означає — календарного кварталу, для платників групи 1 — календарного року. Водночас, як нам здається, тут має місце неточність, тому вважаємо, що і у випадку з першою групою Свідоцтво платника єдиного податку має анулюватися з початку наступного кварталу.

Знято заборону на витрати від єдиноподатника

Зараз чимало юросіб та підприємців на загальній системі оподаткування відмовляються від співробітництва з єдиноподатниками через те, що п.п. 139.1.12 ПКУ забороняє їм включати до витрат вартість товарів, робіт та послуг, придбаних у фізосіб-єдиноподатників. З 01.01.2012 р. згадану заборону буде вилучено з ПКУ.

Разом із тим, співробітництво юросіб, які працюють на загальній системі оподаткування, з підприємцями-єдиноподатниками все одно буде дещо ускладнено. Крім того, нагадаємо, що платники єдиного податку групи 2 не можуть надавати послуги платникам податку на прибуток. Хоча вартість товарів (робіт, послуг) від будь-яких єдиноподатників і можна буде відносити на витрати, водночас п. 152.3 ПКУ доповнено такою нормою:«Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом. Форма та порядок складання такого переліку доходів та витрат встановлюються у порядку, визначеному статтею 46 цього Кодексу». Такий перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів-єдиноподатників, найімовірніше, являтиме собою додаткову звітність у вигляді додатка до декларації з податку на прибуток — рядка розшифровки витрат у декларації з податку на прибуток немає.

Сплата та звітність на межі

У зв`язку з набуттям чинності Законом № 4014 з 1 січня 2012 року Декрет № 13-92 та Указ № 746 втратять чинність (відповідно пп. 2 і 3 розд. II Закону № 4014). Водночас у п. 5 розд. II Закону № 4014 щодо сплати єдиного податку та фіксподатку передбачено свої перехідні моменти:

1) п.п. «б» п. 5 передбачено, що зарахування до бюджету сум єдиного податку та фіксподатку, які сплачуються у 2012 році за останній звітний (податковий) період 2011 року, здійснюється в порядку та на умовах, що діють до 1 січня 2012 року.

Це актуально для підприємств-єдиноподатників, оскільки саме вони зобов`язані будуть сплатити ЄП у 2012 році (не пізніше 20.01.2012 р.).

У фізосіб-підприємців — авансовий принцип сплати податку, відповідно в січні 2012 року вони його за періоди 2011 року не сплачуватимуть;

2) згідно з п.п. «г» п. 5 за результатами провадження госпдіяльності за останній звітний (податковий) квартал 2011 р. платники єдиного податку — юрособи подають розрахунок про сплату єдиного податку та сплачують єдиний податок відповідно до Указу № 746. Водночас відзвітувати за підсумками IV кварталу 2011 року не пізніше 5 січня 2012 року повинні б єдиноподатники-фізособи, незважаючи на те що Указ № 746 з 01.01.2012 р. втрачає чинність, а Законом № 4014 не передбачено необхідність подання звіту єдиноподатником-фізособою;

3) повернення сум єдиного податку та фіксподатку, які були сплачені до 01.01.2012 р. помилково або надмірно, та зарахування сум погашення податкового боргу, сформованого на 31.12.2011 р., здійснюється за правилами ПКУ.

Вважаємо, що викладеної інформації для першого знайомства цілком достатньо. Ми ж, зі свого боку, зобов’язуємося до граничного строку подання заяви надати більш глибокий аналіз нової спрощеної системи оподаткування. Тим більше, що до того часу Мінфін має порадувати нас і свіжими підзаконними актами.