Повернення передоплати у сфері ЗЕД

Друк

 

Вітчизняні підприємства, серед контрагентів яких є іноземні постачальники, напевно неодноразово стикалися із ситуацією, коли через обставини, що склалися, одна зі сторін договору відмовляється від узятих на себе зобов’язань, що призводить до розірвання договору. Якщо договір укладався на умовах попередньої оплати, покупець має повне право вимагати повернення раніше перерахованих грошових коштів. Про відображення в обліку можливих варіантів повернення передоплати у сфері зовнішньоекономічної діяльності йтиметься у запропонованій статті.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

1. Повернення передоплати при розірванні імпортного договору

 

1.1. Податок на прибуток

Момент виникнення валових витрат при імпорті обумовлено п.п. 11.3.2 Закону про податок на прибуток. Так, згідно з цим підпунктом датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання від нерезидентів незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). При цьому валові витрати виникають у розмірі балансової вартості валюти, витраченої на придбання товарів. Як бачимо, правило першої події до імпортних операцій не застосовується та валові витрати при перерахуванні передоплати в покупця не відображаються.

Не буде в цьому випадку і курсових різниць, оскільки товарна заборгованість постачальника не потребує перерахунку в податковому обліку. Нагадаємо: згідно з п.п. 7.3.3. Закону про податок на прибуток перерахунку підлягає балансова вартість заборгованості в іноземній валюті. Причому під заборгованістю в іноземній валюті розуміється не будь-яка заборгованість, а тільки такі її види:

— основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);

— сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

— вартість (непогашена частина вартості) об’єкта фінансового лізингу;

— платежі за такий об’єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

— балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Як бачимо, дебіторська заборгованість іноземного постачальника за товари (послуги) з точки зору Закону про податок на прибуток не є заборгованістю в іноземній валюті. Тому перерахунку в податковому обліку вона не підлягає.

Отже, підписання додаткової угоди (або розірвання договору), а також повернення передоплати не пов’язані з коригуваннями валових доходів та валових витрат у податковому обліку. Підприємство просто їх не відображало.

Здебільшого валюта для перерахування передоплати отримується на МВРУ. А це, у свою чергу, передбачає сплату комісійної винагороди банку за здійснення конверсійних (обмінних) операцій, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пп. 5.2.5, 7.3.7 Закону про податок на прибуток витрати, пов’язані з їх оплатою, включаються до складу валових витрат підприємства.

При розірванні договору та поверненні передоплати виникає запитання щодо коригування таких валових витрат. Податківці, найімовірніше, наполягатимуть на тому, що валові витрати, збільшені на суму комісійної винагороди банку та на суму збору до Пенсійного фонду, доведеться відсторнувати. Адже правочин не відбувся і підприємство не отримало необхідних товарно-матеріальних цінностей. У зв’язку з цим вони можуть заявити, що подібні витрати не пов’язані з господарською діяльністю платника податку.

Однак слід мати на увазі, що підприємство сплатило комісійні та пенсійний збір не стільки унаслідок придбання товару, скільки унаслідок придбання валюти. Причому важливо, що врешті-решт таку валюту буде продано (при поверненні валюти, що раніше була придбана на МВРУ, банк продає її без доручення клієнта-резидента протягом п’яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільний рахунок, п. 7 розділу III Положення № 281).

Відповідно до п.п. 7.3.5 Закону про податок на прибуток сума гривень, отриманих від продажу такої валюти, збільшує валові доходи платника податку. А, як відомо, будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, вважається господарською (п. 1.32 Закону про податок на прибуток). Отже, операція з купівлі валюти врешті-решт приведе до виникнення доходу, причому як у податковому, так і в бухгалтерському обліку (відображається за рахунком 711). Тому вважаємо, що підстав для коригування валових витрат у цьому випадку немає.

Друге запитання, що виникає в цій ситуації, пов’язане з визначенням балансової вартості поверненої валюти. Дотепер його остаточно так і не вирішено. Річ у тому, що Закон про податок на прибуток не містить порядку розрахунку балансової вартості при такому способі отримання інвалюти. Немає із цього приводу і яких-небудь офіційних роз’яснень з боку контролюючих органів.

У нашій ситуації можна запропонувати два варіанти визначення балансової вартості поверненої інвалюти:

1) виходячи з офіційного валютного курсу НБУ, установленого на дату отримання валюти. Цей варіант базується на загальних інвалютних правилах з п.п. 7.3.1 Закону про податок на прибуток, застосування яких зумовлено відсутністю в Законі про податок на прибуток спеціальних норм. Так чинять, наприклад, у разі отримання валюти у кредит, коли Закон про податок на прибуток, так само як і в нашому випадку, не обумовлює порядку визначення балансової вартості. Водночас при такому підході балансова вартість валюти, перерахованої нерезиденту, та балансова вартість валюти, отриманої від нерезидента, відрізнятимуться одна від одної. Причому курсова різниця, що утворилася, у податковому обліку не знайде відображення, що не логічно;

2) за її колишньою балансовою вартістю. Інакше кажучи, балансова вартість поверненої інвалюти визначається на рівні балансової вартості раніше перерахованої інвалюти. З одного боку, такий підхід дозволяє уникнути так званих перекосів у податковому обліку (неврахованих курсових різниць не буде). З іншого боку, він не випливає з норм Закону про податок на прибуток.

Залежно від вибраного варіанта підсумковий результат буде різним. Зараз намітилася тенденція до зміцнення курсу гривні, тому вибираючи другий варіант, платник податку в податковому обліку найімовірніше отримає збиток від продажу валюти. А якщо гривня падатиме і платник податку вибере перший варіант, то під оподаткування потраплять суми набагато менші, ніж при виборі другого варіанта.

І ще один момент. Буває так, що нерезидент повертає передоплату не в повному обсязі (наприклад, за вирахуванням суми комісійної винагороди, що справляється банком-нерезидентом за переказ грошових коштів). Відповідно до абзацу «е» п. 1.8 Інструкції № 136 таке зменшення допускається у випадках, коли оплату резидентом зазначених винагород передбачено експортним, імпортним, лізинговим договорами та/або підтверджено відповідним банківським документом. При цьому підтвердження не потрібно, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 євро за кожний платіж або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті.

Витрати на сплату такої комісійної винагороди відображаються у складі валових витрат підприємства на підставі загальногосподарського п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток за наявності документа про утримання цієї винагороди.

 

1.2. ПДВ

Відповідно до п.п. 3.1.2 Закону про ПДВ операції з увезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту є об’єктом обкладення ПДВ. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Як бачимо, загальноприйняте правило першої події щодо поставки товарів на імпортні операції не поширюється. Більше того, у п.п. 7.3.8 Закону про ПДВ чітко зазначено, що попередня оплата вартості товарів (супутніх послуг), що імпортуються, не змінює значення податкових зобов’язань для такого імпортера.

Не буде в цьому випадку і права на податковий кредит, оскільки воно виникає за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями (п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ).

Оскільки податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит при перерахуванні передоплати нерезиденту не відображалися, то після розірвання договору і повернення передоплати жодних коригувань у ПДВ-обліку виконувати не доведеться.

Зауважимо: усе викладене стосується імпорту товарів, що не відбувся. А от при отриманні робіт (послуг) від нерезидента* моментом виникнення податкових зобов’язань є дата списання грошових коштів з поточного рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася першою (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ)

* При наданні нерезидентом українському суб’єкту ЗЕД послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, і якщо у зазначеного нерезидента немає постійного представництва, на резидента — покупця послуг згідно з п. 10.1 Закону про ПДВ покладено функцію податкового агента.

Отже, у момент перерахування попередньої оплати нерезиденту (зокрема, який не має представництва в Україні) підприємству доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (рядок 7 декларації з ПДВ). Для цього суму перерахованої передоплати слід перерахувати в українські гривні за курсом НБУ, що діяв на дату списання коштів. Підставою для відображення зобов’язань з ПДВ є один із двох примірників податкової накладної, яку резидент згідно з вимогами п. 2 Порядку № 165 виписує собі самостійно.

Щодо права на податковий кредит, то при поставці послуг нерезидентом на митній території України воно виникає за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями. При цьому ДПАУ у своєму листі від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 уточнила, що датою сплати податку до бюджету вважається дата подання до податкової інспекції декларації з ПДВ, в якій суми ПДВ за отримані від нерезидента послуги включено до податкових зобов’язань (рядок 7). Сума ПДВ, щодо якої у платника виникло право на податковий кредит, відображається в рядку 12.4 декларації з ПДВ.

При поверненні передоплати за ненадані послуги відображені раніше зобов’язання з ПДВ та податковий кредит доведеться відкоригувати, і от чому. Об’єктом обкладення цим податком згідно з п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ є поставка товарів (послуг), що передбачає перехід права власності на такі товари (виконання послуг). При поверненні передоплати відбувається розірвання договору на надання послуг, тобто операції з продажу послуг не буде. Відповідно, не буде і об’єкта оподаткування. А отже, для нарахування зобов’язань з ПДВ та збільшення податкового кредиту підстав уже немає.

Коригування податкових зобов’язань відображається в рядку 8.4 декларації з ПДВ зі знаком «-», а коригування податкового кредиту — у рядку 16.4 теж зі знаком «-» (із відповідною розшифровкою такого коригування в додатку 1 до декларації з ПДВ).

 

1.3. Бухгалтерський облік

При розірванні зовнішньоекономічного договору дебіторська заборгованість нерезидента з товарної перетворюється на грошову. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 статті балансу про грошові кошти, а також про активи і зобов’язання, які буде отримано або сплачено у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів вважаються монетарними. Отже, стаття про валютну заборгованість, яку має бути погашено грошовими валютними коштами, з точки зору П(С)БО 21 є монетарною. Курсові різниці за такою статтею розраховуються у двох випадках:

— на дату розірвання імпортного контракту;

— на дату отримання інвалюти.

Якщо ці події припадають на різні звітні періоди, то курсову різницю за дебіторською заборгованістю доведеться розрахувати ще й на дату складання фінансової звітності (тобто на останній день звітного кварталу).

Для розрахунку курсових різниць використовується курс НБУ, установлений на відповідну дату. При цьому в разі зростання курсу НБУ виникає додатна курсова різниця, що включається до доходів (Дт 371 — Кт 714), а в разі зниження курсу НБУ — від’ємна курсова різниця, яка списується на витрати (Дт 945 — Кт 371).

А тепер розглянемо повернення передоплати на прикладі.

Приклад. Підприємство перерахувало нерезиденту попередню оплату за зовнішньоекономічним договором на поставку товару в розмірі $12000. Необхідна для цього валюта отримувалася через уповноважений банк за комерційним курсом 7,05 грн./$. При придбанні валюти було сплачено комісійну винагороду банку в розмірі 330 грн. та збір до Пенсійного фонду в сумі 169,20 грн. ($12000 х 7,05 грн./$ х 0,2 %).

Однак уже в наступному звітному періоді договір на поставку товару було розірвано і нерезидент повернув всю суму отриманої передоплати. Повернену валюту було продано за комерційним курсом 7,85 грн./$.

Після продажу валюти банк перерахував на поточний рахунок виручку, попередньо утримавши з неї комісійну винагороду в розмірі 374 грн.

Курс НБУ склав:

— на дату придбання валюти та на дату її зарахування на валютний рахунок — 6,878 грн./$;

— на дату перерахування попередньої оплати — 7,361 грн./$;

— на дату розірвання договору — 7,474 грн./$;

— на дату зарахування повернених коштів на розподільний рахунок — 7,654 грн./$;

— на дату продажу поверненої валюти — 7,79 грн./$.

Відобразимо зазначені операції в бухгалтерському та податковому обліку.

 

Бухгалтерський та податковий облік повернення передоплати, раніше перерахованої нерезиденту за імпортним договором

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Придбання валюти

1

Перераховано гривні банку для придбання валюти

333

311

85500,00

2

Списано на витрати утриману банком суму збору на пенсійне страхування

651 92

333 651

169,20

169,20

3

Відображено витрати на сплату комісійної винагороди

377 92

333 377

330,00

330,00

4

Зараховано придбану іноземну валюту на валютний рахунок ($12000 х 6,878)

312

333

$12000

82536,00

Балансова вартість валюти в податковому обліку дорівнює 84600 грн. ($12000 х 7,05).

5

Відображено різницю між комерційним курсом та курсом НБУ (7,05 - 6,878) х $12000

949

333

2064,00

6

Зараховано залишок грошових коштів на поточний рахунок після придбання валюти

311

333

400,80

7

Списано витрати на фінансовий результат

791

92

499,20

791

949

2064,00

Перерахування попередньої оплати

8

Перераховано оплату постачальнику-нерезиденту ($12000 х 7,361)

371

312

$12000

88332,00

—*

Відповідно до п.п. 11.3.2 Закону про податок на прибуток датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування товарів.

9

Відображено курсову різницю, що виникла на дату здійснення розрахунків (7,361 - 6,878) х $12000

312

714

5796,00

10

Списано доходи на фінансовий результат

714

791

5796,00

Розірвання договору та повернення передоплати

11

Відображено курсову різницю, що виникла на дату розірвання договору (7,474 - 7,361) х $12000

371

714

1356,00

12

Повернено раніше перераховану передоплату ($12000 х 7,654)

314

371

$12000

91848,00

—*

* Є два варіанти визначення балансової вартості поверненої інвалюти: виходячи з курсу НБУ, установленого на дату отримання валюти (у цьому випадку вона дорівнює 91848 грн.), і за колишньою балансовою вартістю (при виборі цього варіанта вона становитиме 84600 грн.).

13

Відображено курсову різницю, що виникла на дату отримання інвалюти (7,654 - 7,474) х $12000

371

714

2160,00

14

Списано доходи на фінансовий результат

714

791

3516,00

Продаж іноземної валюти

15

Відображено дохід від продажу іноземної валюти ($12000 х 7,85)

377

711

94200,00

94200,00

—*

* До валових витрат включається балансова вартість валюти, яка визначається за одним із двох розглянутих вище варіантів.

16

Списано собівартість проданої валюти ($12000 х 7,79)

942

314

93480,00

17

Відображено курсову різницю $12000 х (7,79 - 7,654)

314

714

1632,00

18

Нараховано та списано на витрати суму комісійної винагороди банку

685 92

377 685

374,00

374,00

19

Зараховано на поточний рахунок у національній валюті кошти, отримані від продажу інвалюти (за вирахуванням комісійної винагороди банку) (94200 грн. - 374 грн.)

311

377

93826,00

20

Відображено закриття рахунків доходів та витрат

711

791

94200,00

714

791

1632,00

791

942

93480,00

791

92

374,00

 

2. Повернення передоплати при розірванні експортного договору

2.1. Податок на прибуток

Як відомо, дохід від продажу товарів, робіт, послуг (у тому числі за експортними договорами) відображається у складі валового доходу підприємства (п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток). Спеціальною нормою щодо обліку та оподаткування операцій продажу товарів на експорт є п.п. 7.3.1 Закону про податок на прибуток. Згідно з цим підпунктом доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягає перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду. Як бачимо, момент виникнення валових доходів за експортними операціями визначається за загальним правилом першої події, установленим п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток. Тому при експорті товарів на умовах передоплати підприємство зобов’язане відобразити валові доходи на дату надходження інвалюти на банківський рахунок.

У разі розірвання експортного договору та повернення передоплати операція з продажу товарів (робіт, послуг) не відбудеться. Нагадаємо: відповідно до п. 1.31 Закону про податок на прибуток продажем товарів вважаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки, іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання. Однак у загальному випадку надходження передоплати за товари, як і її повернення, на право власності не впливає. У зв’язку з цим на дату повернення покупцю-нерезиденту грошових коштів платник податку повинен відкоригувати раніше відображений валовий дохід за експортною операцією, що не відбулася.

Для проведення такого коригування логічно було б значення рядка 01.1 поточної декларації з податку на прибуток зменшити на суму поверненої передоплати. Водночас при такому підході показник рядка 01.1 може виявитися від’ємним (якщо сума валових доходів поточного року буде менше суми коригувань за експортною операцією минулого року), що недопустимо. Тому нічого не залишається, як відобразити суму поверненої передоплати в рядку. 02.1 декларації з податку на прибуток. До речі, думку про те, що саме цей рядок необхідно використовувати для проведення коригувань при поверненні передоплат підтримують і представники головного податкового відомства (див. п. 1 додатка 1 Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. № 761, лист ДПАУ 28.07.2008 р. № 349/4/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65).

 

2.2. ПДВ

Вивезення товару в митному режимі експорту (або реекспорту) є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 3.1.3 Закону про ПДВ), однак правило першої події до нього не застосовується. Так, відповідно до п.п. 7.3.8 Закону про податок на прибуток попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює податкових зобов’язань такого експортера. Інакше кажучи, при отриманні передоплати за експортним договором зобов’язання з ПДВ у постачальника не виникають. А отже, розірвання договору та повернення передоплати ніяк не вплине на ПДВ-облік платника податку (тобто жодних коригувань не буде).

При отриманні передоплати від нерезидента за послуги ситуація виглядає зовсім по-іншому. Як відомо, операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ). Згідно з п. 6.1 Закону про ПДВ об’єкти оподаткування, визначені ст. 3 цього Закону, оподатковуються за ставкою 20 %. Виняток становлять операції з поставки послуг нерезидентам, перелічені в пп. 6.2.1 — 6.2.4 Закону про ПДВ. Вони оподатковуються за нульовою ставкою.

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ для таких операцій визначається згідно з п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, тобто за правилом першої події. Тому при отриманні попередньої оплати від нерезидента підприємство має відобразити зобов’язання з ПДВ.

При розірванні договору та поверненні передоплати фактичне вивезення товару вже не відбудеться, а отже, у підприємства немає підстав зберігати зобов’язання з ПДВ. За підсумками періоду, в якому здійснюється повернення передоплати, резидент повинен зменшити свої податкові зобов’язання шляхом відображення в рядку 8.4 декларації зі знаком «-» (підставою для цього є документ, складений у довільній формі). Разом з декларацією слід подати додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ».

 

2.3. Бухгалтерський облік

До моменту розірвання договору кредиторська заборгованість (що виникла після отримання передоплати в інвалюті) вважалася немонетарною статтею та курсові різниці щодо неї не розраховувалися. Однак після розірвання договору кредиторську заборгованість доведеться погашати грошовими коштами. Така заборгованість у розумінні П(С)БО 21 є монетарною статтею балансу. Курсові різниці за такою монетарною статтею необхідно розрахувати на дату розірвання експортного контракту та на дату проведення розрахунків (тобто перерахування інвалюти нерезиденту).

У разі зростання курсу НБУ виникне додатна курсова різниця, що включається до витрат (Дт 945 — Кт 681), а в разі зниження — від’ємна курсова різниця, що включається до доходів (Дт 681 — Кт 714).

Особливості бухгалтерського та податкового обліку повернення передоплати в межах експортного контракту розглянемо на прикладі.

Приклад. Згідно із зовнішньоекономічним договором у березні 2009 року підприємство отримало від покупця-нерезидента аванс за партію товару в сумі 10000 євро. Наступного дня банк зарахував отримані грошові кошти на валютний рахунок підприємства.

У квітні 2009 року через зміну кон’юнктури ринку договір було розірвано, після чого підприємство повернуло передоплату покупцю-нерезиденту.

Курс НБУ становив:

— на дату надходження передоплати від покупця-нерезидента (кошти зараховано на розподільний рахунок у банку) — 9,965 грн./;

— на дату зарахування інвалюти на поточний рахунок — 10,11 грн./;

— на дату балансу — 10,159 грн./;

— на дату розірвання експортного договору — 10,199 грн./;

— на дату повернення передоплати — 10,22 грн./.

Відобразимо ці операції в обліку.

 

Бухгалтерський та податковий облік повернення передоплати,
отриманої від нерезидента за експортним договором

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Отримання передоплати

1

Отримано від покупця-нерезидента передоплату за товари на розподільний рахунок (€10000 х 9,965)

314

681*

10000

99650

99650**

* Курсові різниці щодо товарної заборгованості не виникають ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку.

** Балансова вартість інвалюти в податковому обліку дорівнює 99650 грн.

2

Зараховано виручку на поточний валютний рахунок підприємства (€10000 х 10,11)

312

314

10000

101100

3

Відображено курсову різницю €10000 х (10,11 - 9,965)

314

714

1450*

* Курсова різниця виникає на дату проведення розрахунків та відображається тільки в бухгалтерському обліку.

4

Відображено курсову різницю, що виникла на дату балансу €10000 х (10,159 - 10,11)

312

714

490

1940*

* У податковому обліку курсова різниця розраховується так: 10000 х (10,159 - 9,965).

5

Списано доходи на фінансовий результат

714

791

1940

Розірвання договору та повернення передоплати

5

Відображено курсову різницю за кредиторською заборгованістю €10000 х (10,199 - 9,965)

945

681

2340

 

 

6

Перераховано грошові кошти нерезиденту (€10000 х 10,22)

681

312

10000

102200

-99650

7

Відображено курсову різницю, що виникла на дату здійснення розрахунків €10000 х (10,22 - 10,199)

945

681

210

8

Списано витрати на фінансовий результат

791

945

2550

 

Отже, ми розглянули можливі варіанти повернення передоплати у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як ви змогли переконатися, таким операціям властива своя специфіка. На завершення бажаємо читачам якомога рідше стикатися з поверненнями. А якщо вони і будуть, сподіваємося, ви без зусиль упораєтеся з їх відображенням в обліку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі