Мобільний телефон працівника на службі в підприємства

Друк

Мобільний телефон працівника на службі в підприємства

 

Сьогодні вже неможливо уявити собі підприємство, яке не користується послугами стільникового зв’язку. Його переваги очевидні: потрібна людина доступна завжди і скрізь. Багато які організації навіть ідуть на те, щоб компенсувати своїм працівникам витрати на використання їх особистих мобільних телефонів і відповідно на телефонні переговори. Як такі витрати відображаються в податковому та бухгалтерському обліку підприємства, і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 889 — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету із статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Компенсуємо витрати на мобільний зв’язок

На практиці нерідко працівники підприємства (наприклад, керівники, їх заступники, головні бухгалтери, водії, менеджери, секретарі, продавці, кур’єри) використовують власні мобільні телефони в службових цілях. У такій ситуації постає закономірне запитання: які податкові наслідки це спричинює, чи можна витрати на оплату послуг стільникового зв’язку врахувати у складі валових витрат підприємства, а сплачений у зв’язку з цим ПДВ — у складі податкового кредиту?

На жаль, ствердно на це запитання відповісти не можна. Річ у тім, що при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на чільне місце ставиться один важливий принцип — зв’язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника податків.

У ситуації, що розглядається, підтвердити зв’язок понесених витрат на оплату послуг мобільних операторів з госпдіяльністю підприємства дуже складно, навіть якщо запастися для цього купою відповідних наказів та службових записок. Адже ні мобільні номери (SIM-картки), ні самі телефонні апарати не належать підприємству на праві власності і не використовуються ним на підставі договору оренди.

Отже, такі мобільні витрати підприємства з точки зору оподаткування, класифікуються не інакше як фінансування особистих потреб працівників (причому те, що телефонні переговори проводилися у службових цілях, тут, на жаль, значення не має). А п.п. 5.3.1 Закону про податок на прибуток, як ви знаєте, перекриває шлях до валових витрат тим витратам, які спрямовані на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених пп. 5.6, 5.7 та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

До речі, аналогічну норму містить і п.п. 7.4.4 Закону про ПДВ, який забороняє податковий кредит щодо придбаних матеріальних цінностей (послуг), не призначених для використання в господарській діяльності підприємства.

Якщо цей бар’єр вас не бентежить і ви готові заради оперативного вирішення виробничих питань продовжувати виділяти кошти на мобільний зв’язок, відмовившись при цьому від валових витрат та податкового кредиту, слід мати на увазі таке.

Оплачуючи телефонні розмови працівників за рахунок підприємства, ви зіткнетеся з тим, що виплачені суми класифікуватимуться згідно з п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889 як дохід працівника, отриманий від роботодавця як додаткове благо з обкладенням його податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %, що підтверджує лист ДПАУ від 20.07.2005 р. № 6837/6/17-3116. Крім того, якщо такі виплати набудуть регулярного характеру, не виключено, що їх буде прирівняно до витрат на оплату праці з необхідністю нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.

Погодьтеся, така перспектива не дуже-то радує. Як вихід з цього положення можна запропонувати замінити не дуже вигідну разову компенсацію мобільних розмов нецільовою разовою матеріальною допомогою (наприклад, у зв’язку із сімейними обставинами), передбаченою п.п. 9.7.3 Закону № 889. Хоча при цьому ви і не уникнете необхідності утримання податку з доходів фізичних осіб, зате у вас не буде потреби обкладати цю суму соцвнесками. Щоправда, валових витрат у вас також не буде, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці.

Інша справа, якщо відшкодування особистих витрат працівника на мобільний зв’язок передбачено колективним або трудовим договором у розділі «Оплата праці». Тоді і регулярна компенсаційна виплата не лякає.

У такому разі вважається, що ці виплати здійснюються у зв’язку з відносинами трудового найму. Тому, на наш погляд, суму відшкодування працівникам мобільних витрат слід розглядати як складову заробітної плати, застосовуючи до неї норми п. 3.5 і п.п. 6.5.1 Закону № 889.

Інакше кажучи, при визначенні бази оподаткування нарахований дохід працівника можна зменшити на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування.

Крім того, у підприємства з’являється право врахувати суму мобільних витрат при визначенні максимального розміру доходу найманої особи для застосування податкової соціальної пільги.

Слід пам’ятати, що в цій ситуації сума відшкодування працівникам вартості мобільних послуг є доходом, виплаченим на руки, тому для визначення доходу, що підлягає нарахуванню, необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 3.4 Закону № 889 (у 2008 році він дорівнює 1,176471). Ця сума також є базою для нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду і до фондів соціального страхування, оскільки є елементом фонду оплати праці (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5).

Оскільки в колективному або індивідуальному трудовому договорі (у розділі «Оплата праці») міститься умова про відшкодування працівникам витрат на мобільний зв’язок, нарахований їм дохід (з урахуванням «натурального» коефіцієнта) може бути включено до складу валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.

Приклад 1. Підприємство щомісячно відшкодовує працівнику (менеджеру відділу збуту) здійснені ним витрати на мобільний зв’язок. Цю виплату передбачено колективним договором у розділі «Оплата праці». У березні 2008 року ця сума склала 300 грн. Заробітна плата працівника за березень 2008 року — 1800 грн.

Нарахований дохід працівника у вигляді компенсації витрат на мобільний зв’язок:

300 грн. х 1,176471 = 352,94 грн.

У березні 2008 року загальний місячний оподатковуваний дохід працівника — 2152,94 грн. (1800 грн. + 352,94 грн.).

База для обкладення соцвнесками також становить 2152,94 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1. Нарахування заробітної плати

1.1

Нараховано працівнику заробітну плату за березень 2008 року

1800

93

661

1800

2. Нарахування компенсації витрат на мобільний зв’язок

2.1

Нараховано працівнику компенсацію витрат на мобільний зв’язок за березень 2008 року

352,94

93

661

352,94

3. Нарахування внесків до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування

3.1

Проведено нарахування на заробітну плату з урахуванням доходу, отриманого у вигляді компенсації витрат на мобільний зв’язок
[2152,94 х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 1,16 %*) : 100 %]

800,03

93

651, 652, 653, 656

800,03

* Ставку внеску до Фонду страхування від нещасних випадків прийнято умовно.

4. Утримання податку з доходів фізичних осіб та соцвнесків

4.1

Утримано внески до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування
[2152,94 х (2 % + 1 % + 0,5 %) : 100 %]

75,35

661

651, 652, 653

4.2

Утримано податок з доходів фізичних осіб
[(2152,94 - 75,35) х 15 % : 100 %]

311,64

661

641/ПДФО

5. Перерахування податку з доходів фізичних осіб та внесків до фондів соціального страхування

5.1

Перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб

311,64

641/ПДФО

311

5.2

Перераховано внески до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування (800,03 + 75,35)

875,38

651, 652, 653, 656

311

6. Виплата заробітної плати

6.1

Отримано в банку кошти для виплати заробітної плати та суми компенсації витрат на мобільний зв’язок

1765,95

301

311

6.2

Виплачено працівнику з каси підприємства заробітну плату та суму компенсації витрат на мобільний зв’язок

1765,95

661

301

 

Є ще один законний варіант вирішення ситуації — оформлення з працівниками договорів оренди їх мобільних телефонів з оптимальним для обох сторін розміром орендної плати.

 

Оформляємо договір оренди мобільного телефону

Вирішивши рухатися таким шляхом, слід врахувати, що договір оренди укладається письмово і має відповідати вимогам, викладеним у § 1 глави 58 «Найм (оренда)» ЦКУ. Інакше кажучи, у договорі оренди необхідно передбачити такі обов’язкові умови: строк оренди, плату за користування телефонним апаратом, порядок передачі орендованого майна тощо.

Якщо телефонний апарат передається в оренду разом з мобільним номером (SIM-карткою), то цей факт також необхідно зазначити в договорі оренди. При цьому, щоб уникнути будь-яких небажаних питань, баланс рахунка абонента краще обнулити.

Окремої уваги варте питання про розмір плати за користування телефоном. Ураховуючи, що орендодавцем такого об’єкта є фізична особа — неплатник податку на прибуток, підприємству-орендарю необхідно пам’ятати про «звичайноцінові» норми п. 7.4 Закону про податок на прибуток і п. 4.2 Закону про ПДВ.

Зі свого боку, підприємство при здійсненні будь-якої операції виходить з того, що звичайна ціна — це ціна, визначена сторонами договору, і що вона відповідає рівню справедливих ринкових цін. Доводити таку відповідність ні продавець, ні покупець не зобов’язані. А якщо у представників податкової служби все ж таки виникли сумніви щодо звичайності ціни послуг, що надаються чи придбаваються підприємством, то доводити зворотне повинні саме вони (п.п. 1.20.8 Закону про податок на прибуток).

Якщо ви, бажаючи матеріально простимулювати своїх працівників-орендодавців, вирішили встановити досить високу орендну плату, вам усе ж таки слід підстрахуватися і запастися доказами того, що на момент отримання послуг у вас відсутні укладені договори з ідентичними (однорідними) послугами в зіставних умовах. Щоправда, не виключена ситуація, коли податковий інспектор заявить, що дані про вартісну величину орендних операцій можна отримати в органах статистики. Але статоргани навряд чи нададуть такі відомості, хоча б через їх відсутність, адже не кожне підприємство і не щодня саме у вашому регіоні орендує точно такий мобільний телефон, виплачуючи при цьому таку високу орендну плату. А якщо договірну ціну порівнювати ні з чим (вона є індивідуальною), то її можна вважати звичайною відповідно до п.п. 1.20.6 Закону про податок на прибуток.

Отже, договір укладено, оптимальну орендну плату встановлено. Тепер саме час подумати про правила оподаткування такої орендної операції та про відображення в обліку вартості послуг стільникового зв’язку.

 

Виплачуємо орендну плату працівнику

Згідно з п.п. «е» п. 1.3 Закону № 889 дохід від надання в оренду рухомого майна (яким, власне, і є мобільний телефон) — це дохід фізичної особи із джерелом його походження з України. Такий дохід включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника і обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %. При цьому юридична особа — орендар є податковим агентом орендодавця у зв’язку з нарахуванням йому доходу від надання в оренду мобільного телефону. Нарахований податок перераховується до бюджету одночасно з виплатою доходу. Якщо нарахований дохід не виплачується, то утриманий податок з доходів підлягає перерахуванню у строки, установлені для місячного звітного періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду (див. п.п. 8.1.2 Закону № 889).

Щодо внесків до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування, то орендна плата не є об’єктом для їх нарахування та утримання, оскільки не є елементом фонду оплати праці.

Витрати на виплату орендної плати з повним правом включаються в податковому обліку до валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.2.1 акону про податок на прибуток за датою нарахування орендного платежу згідно з п.п. 7.9.6 цього Закону, а в бухгалтерському обліку — до складу витрат звітного періоду.

 

Оплачуємо послуги мобільного зв’язку

Насамперед зауважимо, що власник мобільного телефону може користуватися послугами стільникового зв’язку на умовах контрактного підключення та передоплаченого сервісу.

Контрактне підключення передбачає укладення договору про надання послуг стільникового зв’язку з офіційним дилером оператора мобільного зв’язку, в якому зазначається власник телефонного номера. Надані оператором послуги зв’язку власник оплачує на підставі відповідних рахунків. Ураховуючи, що послуги мобільного зв’язку надаються безпосередньо абоненту — фізичній особі, він не має права на підставі договору оренди телефону надавати орендарю послуги зв’язку. По-перше, для цього необхідна ліцензія, а, по-друге, відповідно до ст. 759 ЦКУ за договором оренди орендар може передати орендодавцю в користування на певний строк і за певну плату тільки майно. Виходом із цієї ситуації може стати один з варіантів:

— переукладення договору з оператором мобільного зв’язку для того, щоб у цьому договорі як абонент фігурувало підприємство — юридична особа, а не фізособа-працівник. У такому разі рахунки на оплату послуг буде адресовано безпосередньо підприємству;

— укладення абсолютно нового договору з оператором мобільного зв’язку про надання послуг. У цьому випадку підприємство, орендуючи у працівника тільки телефонний апарат, саме набуде права користування телефонним номером (SIM-карткою).

Передоплачений сервіс не передбачає укладення договору та ідентифікації власника телефонного номера. У цьому випадку оплата послуг зв’язку відбувається шляхом придбання скретч-карток та поповнення рахунка з використанням певного коду, зазначеного на цій скретч-картці. За таких умов в підприємства також є вибір:

— або користуватися телефонним номером (SIM-карткою) працівника і при цьому самостійно придбавати скретч-картки для поповнення рахунка;

— або самостійно придбати в користування SIM-картку, установити її на апарат, що належить працівнику-орендодавцю, і також самостійно поповнювати рахунок за допомогою скретч-картки.

Придбаваючи скретч-картки, підприємство, по суті, сплачує оператору мобільного зв’язку або дилеру аванс. У бухгалтерському обліку витрати у зв’язку з придбанням таких скретч-карток слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», якщо використання ліміту триває понад місяць, з подальшим списанням їх на витрати того періоду, в якому їх фактично здійснено. Якщо ж використання ліміту триває менше місяця, понесені витрати відразу можна списувати на рахунки витрат. Власне в такому самому порядку відображається в бухгалтерському обліку і сплачений аванс при контрактному підключенні.

 

Підтверджуємо валововитратність витрат на службові телефонні переговори

Щоб у підприємства були підстави віднести вартість мобільних розмов за орендованими у працівників телефонами до складу валових витрат (незалежно від того, самостійно воно оплачує послуги оператора зв’язку чи компенсує понесені працівником витрати), потрібно запастися певним комплектом підтверджуючих документів, інакше п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток просто не дозволить вам претендувати на валові витрати.

Що ж може входити до цього комплекту документів? Відповідь на це запитання знаходимо в листі Держпідприємництва від 30.03.2004 р. № 1964 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 45), де у списку фігурують усього три пункти:

розрахункові документи про сплату послуг мобільного зв’язку на підставі рахунків оператора;

наказ керівника про придбання мобільних телефонів та використання їх у господарській діяльності підприємства;

договір з оператором мобільного зв’язку про надання послуг із зазначенням переліку номерів телефонів, що обслуговуються.

Хоча в цьому листі йдеться про ситуацію, коли в підприємства на балансі значаться телефонні апарати і воно самостійно укладає договори з оператором мобільного зв’язку або придбаває в користування SIM-картки, на наш погляд, наведений перелік цілком можна використовувати й орендарю мобільних телефонів.

Ви запитаєте: чи потрібні для підтвердження валововитратності мобільних витрат деталізовані рахунки за кожним номером? Судові органи з цього приводу висловилися цілком однозначно: ні, не потрібні. Як підтвердження пропонуємо звернутися до постанови ВГСУ від 01.07.2004 р. у справі № 5/1961-3/213, в якій наявність розшифровок телефонних розмов визнано не обов’язковою, оскільки вони не є документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

У цій постанові також зазначається, що п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток, на який зазвичай посилаються податківці при розгляді статусу мобільних витрат, передбачає як причину для невключення витрат до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів. А витрати на оплату послуг мобільного зв’язку підтверджуються первинними бухгалтерськими документами: рахунками, податковими накладними. Нагадаємо: за своєю формою первинні документи повинні відповідати вимогам ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88.

Про те, що позиція служителів Феміди є незмінною, свідчать і інші судові (див., зокрема, постанову ВГСУ від 08.07.2004 р. у справі № 5/1176-2/100 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 21, ухвалу ВАСУ від 06.04.2006 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44). До речі, докладнішу інформацію з цього питання ви можете отримати зі статті «Як довести валові витрати щодо послуг мобільного зв’язку» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 10.

Ну от, коли підтверджуючі документи зібрано, можна сміливо збільшувати валові витрати підприємства на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток та податковий кредит на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Приклад 2. Підприємство уклало зі своїм працівником (директором) договір оренди мобільного телефону вартістю 2400 грн. Щомісячна орендна плата за нього становить 200 грн. Згідно з домовленістю підприємство підключило телефон, що орендується, на умовах контракту з офіційним дилером оператора мобільного зв’язку. Оплата за підключення до мережі оператора склала 250 грн. (без ПДВ — 196,08 грн.; ПДВ 20 % — 39,22 грн.; збір до Пенсійного фонду 7,5 % — 14,70 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1. Укладення договору оренди мобільного телефону

1.1

Передано в оренду підприємству мобільний телефон вартістю 2400 грн. на підставі акта приймання-передачі

2400

01

2. Нарахування та виплата орендної плати

2.1

Нараховано щомісячну орендну плату

200

92

685

200

2.2

Утримано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходу працівнику-орендодавцю

30

685

641/ПДФО

2.3

Виплачено орендну плату працівнику-орендодавцю

170

301

685

3. Підключення на умовах контракту

3.1

Перераховано передоплату за підключення на умовах контракту з офіційним дилером оператора мобільного зв’язку

250

371

311

210,78

3.2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, сплачену у складі передоплати за підключення на умовах контракту

39,22

641/ПДВ

644

3.3

Відображено сплачену суму у складі витрат майбутніх періодів (у тому числі збір до Пенсійного фонду)

210,78

39

371

3.4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

39,22

644

371

3.5

Відображено вартість послуг мобільного зв’язку у складі витрат звітного періоду в міру використання коштів на рахунку абонента

210,78

92

39

 

От ми і розглянули найзручніші варіанти відшкодування працівникам витрат на мобільний зв’язок. На якому з них зупинитися, вирішувати, зрозуміло, вам. Головне, щоб умови влаштували обидві сторони, а здійснені витрати стали вкладенням в успішну справу підприємства.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі