(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
28/78
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

 

Ні для кого не секрет, що виконання будівельних договорів займає досить тривалий період часу. При цьому в податковому обліку такі договори можна класифікувати як довгострокові, що дає можливість виконавцям застосовувати особливий порядок відображення валових доходів, валових витрат та зобов’язань з ПДВ. Про нюанси такого особливого порядку оподаткування довгострокових договорів і йтиметься у запропонованій статті.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

 

Довгострокові договори та особливий порядок оподаткування

Відповідно до п.п. 7.10.2 Закону про податок на прибуток довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установлення або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установленням або монтажем (послуг типа «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу.

Звідси випливає, що довгостроковими може бути визнано виключно договори, що відповідають таким умовам:

— предметом договору є операції з виготовлення, будівництва, установлення або монтажу матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника, а також створення нематеріальних активів, пов’язаних з такими операціями;

— планова тривалість договору становить не менше 9 місяців.

Як бачимо, виконання довгострокового договору займає досить тривалий період часу. У зв’язку з цим застосування загальних правил оподаткування, коли валові доходи відображаються за правилом першої події (наприклад, при отриманні великого авансу), призводить до надмірного податкового навантаження на першому етапі виконання робіт та відтоку оборотних коштів виконавця.

За таких обставин законодавець надав виконавцю право вибору особливого порядку оподаткування операцій у межах довгострокових договорів, установленого п. 7.10 Закону про податок на прибуток. Суть такого особливого порядку полягає в тому, що валові доходи виконавець відображає не в момент отримання передоплати, а поступово в міру здійснення витрат на виконання договору.

Так, згідно з пп. 7.10.5 і 7.10.7 Закону про податок на прибуток валовий дохід звітного періоду визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового контракту та оціночного коефіцієнта. Зобразимо це співвідношення у вигляді формули:

Дзв = ЗЦ х Коц,

де Дзв — дохід виконавця у звітному періоді, який відображається у складі валових доходів;

ЗЦ — загальнодоговірна ціна довгострокового договору (контракту);

Коц — оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору.

У свою чергу, оціночний коефіцієнт визначається як відношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем для виконання довгострокового контракту. Мовою формул це виглядає так:

Коц = Вф : Вз,

де Вф — сума фактичних витрат виконавця у звітному періоді;

Вз — загальна сума витрат, запланованих виконавцем.

Таким чином, при використанні особливого «довгострокового» порядку оподаткування сума валових доходів звітного періоду не залежить від розміру передоплати, але збільшується пропорційно понесеним витратам. Цей нюанс необхідно враховувати при виборі порядку оподаткування операцій у межах довгострокових договорів:

— якщо виконавець отримує значні суми авансів на початковому етапі виконання робіт, то доцільно вибирати «довгостроковий» порядок оподаткування;

— якщо оплата здійснюється після виконання всього обсягу робіт або на завершальній стадії їх виконання, то краще застосовувати загальні правила оподаткування. У цьому випадку валові доходи відображатимуться за правилом першої події (тобто на дату отримання оплати або на дату підписання акта виконаних робіт) і вже не будуть прив’язані до фактично понесених витрат.

Зверніть увагу: при виборі особливого порядку оподаткування операцій у межах довгострокових контрактів виконавець вже не зможе відмовитися від його застосування і повинен дотримуватись вимог п. 7.10 Закону про податок на прибуток до завершення довгострокового контракту. Про це, зокрема, йшлося у листі ДПАУ від 16.10.2003 р. № 4969/X/15-1116.

 

Коли виникають валові витрати?

Як уже зазначалося, валові доходи виконавця довгострокового контракту безпосередньо залежать від валових витрат звітного періоду. Чим більше витрат здійснив виконавець у звітному періоді, тим більшою буде сума валових доходів. У зв’язку з цим дуже важливо правильно визначити момент виникнення валових витрат.

Нагадаємо, відповідно до п.п. 7.10.7 Закону про податок на прибуток витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за результатами такого періоду в сумах, визначених пп. 7.10.5 і 7.10.6 ст. 7 цього Закону.

При цьому в п.п. 7.10.6 Закону про податок на прибуток зазначено таке: витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично сплачених (нарахованих) витрат, пов’язаних з виконанням довгострокового договору.

Звідси випливає, що валові витрати за довгостроковими договорами виникають за правилом першої події (за оплатою або оприбуткуванням товарів, робіт, послуг). Причому з цього правила немає винятків. Тут не потрібно орієнтуватися на норми п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток про збільшення валових витрат на дату оприбуткування товарів при роботі з окремими контрагентами. Це пов’язане насамперед із тим, що до довгострокових договорів застосовуються правила спеціального п. 7.10 Закону про податок на прибуток.

 

Вартість «довгострокових» ТМЦ не бере участі в перерахунку за п. 5.9

Застосовуючи особливі правила оподаткування довгострокових договорів, виконавець має пам’ятати: матеріальні цінності, що використовуються для виконання таких договорів, не беруть участі в перерахунку балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Сенс такого перерахунку полягає в тому, щоб вартість запасів, включена за першою подією до валових витрат, насправді зменшувала розмір оподатковуваного прибутку в тому звітному періоді, коли такі запаси буде використано платником податків у господарській діяльності. Отже, механізм перерахунку за п. 5.9 забезпечує свого роду відповідність валових доходів та валових витрат платника податків.

При виборі підприємством особливого порядку оподаткування довгострокових договорів відповідність валових доходів та валових витрат забезпечується інакше: до складу валового доходу включається розрахункова величина, яка безпосередньо залежить від суми валових витрат. А отже, здійснювати коригування приросту (убутку) балансової вартості запасів не потрібно. З цим згодні і представники головного податкового відомства (див. лист ДПАУ від 16.12.2005 р. № 9288/X/15-0314 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 15).

Якщо платник податків придбавав запаси спеціально для виконання довгострокового контракту, щодо якого прийнято рішення про застосування особливого порядку оподаткування, то труднощів з перерахунком не виникне. Вартість таких запасів відразу відображається в рядку 04.7 «Витрати, пов’язані з виконання довгострокових договорів» декларації з податку на прибуток і не бере участі в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У бухгалтерському обліку такі запаси зараховуються на окремі субрахунки до рахункуа 20 «Виробничі запаси» (наприклад, субрахунок 205/Матеріали для довгострокових договорів/Договір № 2555).

А як учинити із залишками запасів, які було оприбутковано (або оплачено) ще до укладення довгострокового договору і тепер починають використовуватися (використовуватимуться) в операціях, облік яких ведеться за довгостроковими правилами?

На нашу думку, такі запаси теж повинні обліковуватися за довгостроковими правилами. При цьому порядок відображення в обліку витрат на придбання запасів залежатиме від того, значаться запаси на складі підприємства чи вони тільки оплачені, але ще не оприбутковані.

Запаси оприбутковано на складі підприємства. Витрати на придбання таких запасів, по суті, не вплинули на об’єкт оподаткування. Звісно, при придбанні вартість таких запасів відобразилася у складі валових витрат, але в результаті перерахунку за п. 5.9 валові витрати компенсувалися приростом балансової вартості запасів, що збільшує валові доходи.

Коли запаси починають використовуватися в операціях, облік яких ведеться за довгостроковими правилами, їх вартість виключається з перерахунку за п. 5.9 (шляхом відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток) і відразу ж відображається у складі витрат за довгостроковими договорами (рядок 04.7 декларації).

Запаси оплачено, але ще не оприбутковано. На дату перерахування коштів вартість таких запасів збільшила валові витрати та фактично зіграла у зменшення об’єкта оподаткування.

Після укладення довгострокового контракту, щодо якого прийнято рішення про застосування особливих правил оподаткування, порядок відображення витрат на придбання запасів в обліку підприємства залежатиме від того, коли оплачено витрати:

— якщо перерахування оплати та укладення довгострокового договору відбувається в поточному році, то в періоді визнання витрат «довгостроковими» їх сума знайде відображення в рядку 04.7 декларації (а от у рядку 04.1 вона вже не відображатиметься).

Наприклад, у лютому 2009 року підприємство перерахувало оплату за будівельні матеріали в розмірі 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.). У декларації з податку на прибуток за I квартал 2009 року витрати, пов’язані з таким придбанням (у сумі 800 грн.), відобразилися в рядку 04.1. У квітні 2009 року підприємство підписало довгостроковий контракт. У цьому ж періоді будматеріали було оприбутковано та використано для виконання такого контракту. При складанні декларації за півріччя 2009 років вартість будівельних матеріалів (800 грн.) відобразиться в рядку 04.7, відповідно на цю ж величину зменшиться значення рядка 04.1;

— якщо перерахування оплати відбулося в році, що передує укладенню контракту, перекинути валові витрати з рядка 04.1 до рядка 04.7 не вийде. У цьому випадку підкоригувати валові витрати необхідно по-іншому:

1) у рядку 05.2 відобразити витрати на придбання запасів зі знаком «мінус»;

2) у рядку 04.7 вказати суму «довгострокових» витрат;

3) у рядку 22 поставити прокреслення. Оскільки причиною коригування є зміна характеру операції (а не виправлення помилки), нараховувати та сплачувати самоштраф у цьому випадку не потрібно. При цьому, щоб уникнути непорозумінь з боку контролюючих органів, рекомендуємо додати до декларації пояснювальну записку із зазначенням причин заповнення рядка 05.2 поточної декларації.

 

Перерахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток

Протягом строку виконання довгострокового договору величина валового доходу кожного звітного періоду визначається розрахунковим шляхом на підставі суми загальних запланованих витрат. Після закінчення договору може з’ясуватися, що фактичні витрати відрізняються від запланованих (у більший або менший бік). Ця невідповідність стає причиною того, що до валових доходів потрапляє сума, що відрізняється від договірної вартості контракту. Саме тому після завершення довгострокового контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, раніше визначених ним за результатами кожного податкового періоду.

Порядок проведення такого перерахунку описано в п.п. 7.10.9 Закону про податок на прибуток. Відповідно до нього після завершення довгострокового контракту виконавцю необхідно:

1) визначити фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) кожного звітного періоду за формулою:

Кф = Вф : Взаг

де Кф — фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту);

Вф — сума витрат відповідного попереднього звітного періоду;

Взаг — сума фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту);

2) розрахувати величину фактичного (валового) доходу від виконання довгострокового договору за кожний звітний період за формулою:

ВДф = ОЦ х Кф,

де ВДф — валовий дохід відповідного звітного періоду, отриманий в результаті перерахунку;

ОЦ — остаточна (договірна) ціна об’єкта довгострокового контракту;

Кф — фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту);

3) виявити величину завищення або заниження валових доходів кожного звітного податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту);

4) урахувати суму виявленого завищення або заниження відповідно у зменшення або у збільшення валового доходу платника податків в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту);

5) нарахувати на виявлену різницю відсотки (деякий аналог пені) у розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на момент здійснення перерахунку, за весь строк дії переплати або недоплати. Такі відсотки йдуть на збільшення або на зменшення валового доходу платника податків.

Щоб правильно розрахувати відсотки, потрібно знати, на яку дату береться облікова ставка НБУ і як визначити строк дії переплати (або недоплати).

Виходячи з другого абзацу п.п. 7.10.9 Закону про податок на прибуток для нарахування відсотків слід використовувати облікову ставку НБУ, установлену на момент здійснення перерахунку. Водночас у першому абзаці того ж підпункту зазначено, що перерахунок податкових зобов’язань здійснюється після завершення довгострокового договору (контракту). Інакше кажучи, перерахунок здійснюється в будь-який день, починаючи з дня підписання акта виконаних робіт і закінчуючи останнім днем звітного періоду.

Оскільки результати перерахунку відображаються в декларації за період, в якому завершується виконання довгострокового контракту, на нашу думку, перерахунок потрібно здійснювати в останній день звітного періоду (із застосуванням облікової ставки НБУ на цю дату).

Щодо строку дії переплати (недоплати), то відсотки за довгостроковим договором нараховують із першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Останнім днем нарахування відсотків є останній день сплати податкових зобов’язань, відображених в декларації за податковий період, в якому завершено довгостроковий договір.

 

ПДВ-облік у виконавця довгострокових договорів

За загальними правилами, п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ продавця виникають на дату будь-якої з подій, що відбулася раніше: або на дату отримання коштів від покупця (замовника), або на дату відвантаження товарів (підписання акта виконаних робіт/послуг). Однак підприємства — виконавці довгострокових договорів відображають зобов’язання з ПДВ в особливому порядку. Так, згідно з п.п. 7.3.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця контрактів, визначених як довгострокові відповідно до Закону про податок на прибуток, є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту. У свою чергу, валовий дохід виконавець визначає тільки після закінчення звітного періоду (I кварталу, півріччя, 3 квартали та рік*) за допомогою відповідних розрахунків. Отже, відобразити зобов’язання з ПДВ виконавець зможе тільки в останній день кварталу. Причому в цій ситуації не має значення, є виконавець місячним чи квартальним платником ПДВ.

* До 2009 року застосовувався ще й 11-місячний період.

Щодо суми податкових зобов’язань, то вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця. Інакше кажучи, сума зобов’язань з ПДВ дорівнює 20 % валового доходу звітного періоду. І хоча в Законі про ПДВ прямо про це не зазначено, на нашу думку, такий підхід відповідає специфічному порядку виникнення податкових зобов’язань за операціями в межах довгострокових договорів. Специфіка полягає в тому, що зобов’язання виникають залежно від виконання довгострокового договору, а не від факту передоплати та (або) підписання актів.

Зверніть увагу: при визначенні сум зобов’язань з ПДВ пропорційно валовому доходу виконавець повинен ураховувати те, що валовий дохід відображається за принципом наростаючого підсумку. Так, щоб визначити суму зобов’язання з ПДВ за II квартал 2009 року, необхідно нарахувати зобов’язання з ПДВ на суму валового доходу за півріччя та зменшити їх на суму податкових зобов’язань з ПДВ за I квартал.

Отже, зобов’язання з ПДВ визначаються розрахунково протягом усього строку виконання довгострокового договору. При цьому загальна сума зобов’язань з ПДВ, нарахованих за весь період дії довгострокового договору, повинна дорівнювати 20 % контрактної вартості такого договору.

Цілком можливо, що протягом строку виконання довгострокового договору виконавець занизив (або завищив) величину податкових зобов’язань з ПДВ. Адже, як уже зазначалося, зобов’язання з ПДВ розраховуються пропорційно валовим доходам виконавця, які після закінчення договору можуть перераховуватися. Щоб усунути ці відхилення, виконавцю зовсім не потрібно проводити перерахунок зобов’язань з ПДВ. Достатньо підкоригувати суму зобов’язань з ПДВ у останньому звітному періоді виконання довгострокового договору. Порядок дій залежатиме від характеру відхилення, що виникло:

— якщо сума зобов’язань з ПДВ, нарахованих на загальну вартість договору, перевищує суму зобов’язань з ПДВ попередніх податкових періодів, необхідно донарахувати зобов’язання з ПДВ за рядком 1 декларації з ПДВ (виходячи із суми перевищення);

— якщо сума зобов’язань з ПДВ, нарахованих на загальну вартість договору, виявилася менше суми зобов’язань з ПДВ попередніх податкових періодів, необхідно відкоригувати зобов’язання з ПДВ у бік зменшення. Для цього виявлену різницю відображають у рядку 8.4 декларації з ПДВ зі знаком «-» та виписують Розрахунок коригування сум ПДВ до декларації з податку на додану вартість.

 

Податкова накладна

Як уже зазначалося, виконавці довгострокових договорів використовують особливий порядок відображення податкових зобов’язань з ПДВ. Такі особливості обліку ПДВ впливають на порядок виписування податкової накладної.

Нагадаємо: відповідно до п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оскільки моментом виникнення податкових зобов’язань виконавця є останній день звітного періоду з податку на прибуток, то і виписати податкову накладну виконавець зможе тільки після закінчення I кварталу, півріччя, 3 кварталів та року*.

* До 2009 року застосовувався ще й 11-місячний період.

Щодо суми податкових зобов’язань з ПДВ, на яку виконавець повинен виписати податкову накладну, то вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця (тобто дорівнює 20 % доходу виконавця у звітному періоді).

Аналогічної думки про дату складання податкової накладної та порядку визначення суми зобов’язань з ПДВ дотримуються і представники головного податкового відомства, про що свідчить консультація, опублікована в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2004, № 32, с. 14.

Ураховуючи такі особливості обліку ПДВ та порядку складання податкової накладної, при виконанні довгострокових договорів краще заздалегідь попередити про це замовника. Адже сума податкового кредиту замовника може і не відповідати розміру перерахованої передоплати, та й відобразити податковий кредит можна буде не відразу.

 

ПДВ-облік у замовника

На перший погляд може здатися, що особливий порядок оподаткування доходів виконавця довгострокових договорів ніяк не стосується замовника, адже в п. 7.10 Закону про податок на прибуток він навіть не згадується. Однак це не так. При виборі особливого порядку оподаткування доходів виконавці за особливими правилами відображають і зобов’язання з ПДВ, що безпосередньо позначається на обліку ПДВ у замовника.

За загальними правилами п.п. 7.4.5 Закону про ПДВ підставою для включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту є оригінал податкової накладної (або інший документ із визначених у п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ), яка виписується в момент виникнення податкових зобов’язань продавця та надається покупцю (п.п. 7.4.5 Закону про ПДВ).

Як уже зазначалося, моментом виникнення податкових зобов’язань виконавця є останній день звітного періоду і саме в цей день він і виписує податкову накладну. Отже, отримати податкову накладну можна буде тільки після закінчення кварталу (півріччя, 9 місяців, року)*.

* До 2009 року застосовувався ще й 11-місячний період.

Таке відстрочення є досить неприємним моментом для замовника — місячного платника ПДВ, адже перерахувавши передоплату, наприклад, у квітні 2009 року, відобразити податковий кредит він зможе тільки після закінчення півріччя 2009 року. До того ж і сума ПДВ у податковій накладній може бути значно менше перерахованого авансу, оскільки вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця і не залежить від розміру авансів.

Ще складніша справа з датою виникнення податкового кредиту. Так, згідно з п.п. 7.5.4 Закону про ПДВ датою виникнення права замовника на податковий кредит є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового договору. Однак у цій ситуації говорити про валові витрати недоречно, адже предметом довгострокового договору є виготовлення, будівництво, установлення або монтаж матеріальних цінностей, які входитимуть до складу основних фондів замовника. Отже, всі витрати за довгостроковим договором у податковому обліку замовника амортизуватимуться (п.п. 8.1.2 Закону про податок на прибуток).

Як бачимо, застосовувати буквально норму п.п. 7.5.4 Закону про ПДВ для визначення дати відображення податкового кредиту не можна. Вона лише непрямо підтверджує, що до податкового кредиту належать суми ПДВ, пов’язані з придбанням основних фондів, які планується використовувати в господарській діяльності платника податків.

Відсутність ясності щодо питання з датою виникнення податкового кредиту у замовника залишає можливість представникам головного податкового відомства для фіскальних висновків про те, що при спорудженні основних фондів суми «вхідного» ПДВ підлягають включенню до складу податкового кредиту на дату введення основних фондів в експлуатацію.

На нашу думку, цей висновок суперечить абзацу четвертому п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, згідно з яким право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи використовувалися товари та основні фонди в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду. Замовник має право відобразити податковий кредит уже в періоді отримання податкової накладної від виконавця, зрозуміло, за наявності інших первинних документів, що підтверджують факт перерахування грошових коштів або отримання результатів робіт.

Заради справедливості слід зауважити: щодо цього питання зустрічалися і позитивні роз’яснення представників головного податкового відомства (листи від 06.01.2000 р. № 73/6/16-1220-26, від 08.02.2000 р. № 614/6/16-1220-13, від 30.01.2004 р. № 658/6/15-2415-26, від 22.05.2007 р. № 10125/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 67). В останньому з них податківці зазначили, що дата виникнення податкового кредиту в замовника прив’язана до моменту виникнення податкових зобов’язань виконавця.

Однак на практиці суб’єктам господарювання іноді доводиться захищати своє право на податковий кредит у судовому порядку. Відрадно, що служителі Феміди підтримують платників податків у цьому питанні (ухвала ВАСУ від 11.12.2007 р., постанова ВГСУ від 09.02.2005 р. у справі № 17/236, постанова ВСУ від 20.04.2004 р. у справі № 23/53).

А тепер узагальнимо викладену інформацію на прикладі.

 

Приклад розрахунку сум доходів та відображення їх у декларації з податку на прибуток

Приклад. У січні 2008 року підприємство «Будівельна група» (виконавець) уклало з підприємством «Омега» (замовник) контракт на будівництво. Будівництво завершено у грудні 2008 року.

Договірна вартість контракту дорівнює 300000 грн. (у тому числі ПДВ — 50000 грн.). Загальна сума витрат, запланованих виконавцем, склала 200000 грн. Загальна сума фактичних витрат дорівнює 210000 грн.

У лютому 2008 року замовник отримав аванс у розмірі 180000 грн. (у тому числі ПДВ — 30000 грн.), решту суми за договором було оплачено у грудні 2008 року.

Після закінчення будівництва підписано акт виконаних робіт.

Підприємство вибрало особливий порядок оподаткування доходів, передбачений п. 7.10 Закону про податок на прибуток.

Визначимо суму доходів, що підлягають включенню до складу валового доходу, у кожному звітному періоді.

 

Таблиця 1

Розрахунок доходу у зв’язку з виконання довгострокового договору, який включається до складу валового доходу звітного періоду

Період

Код рядка

Заплановані витрати, грн.

Фактичні витрати, грн.

Коц(оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору)(гр. 4 : гр. 3 ряд. 06)

Сума доходу, що підлягає включенню до складу валового доходу звітного (податкового) періоду, грн. (гр. 5 х загальнодоговірна ціна договору без ПДВ)

1

2

3

4

5

6

2008 рік

 

200000

 

 

 

— 1 квартал

01

70000

0,350

87500

— півріччя

02

140000

0,700

175000

— 3 квартали

03

180000

0,900

225000

— 11 місяців

04

195000

0,975

243750

— рік

05

210000

1,050

262500

Разом за довгостроковим договором

06

200000

210000

1,050

262500

 

Як бачимо, сума валового доходу, отримана розрахунковим шляхом (262500 грн.), перевищує договірну вартість контракту на 12500 грн. (262500 грн. - 250000 грн.). Ця невідповідність викликана тим, що фактичні витрати виконавця перевищили заплановані.

Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за результатами кожного податкового періоду протягом строку виконання довгострокового контракту, ліквідуючи невідповідність, що виникла. Такий перерахунок показано в табл. 2 на с. 31.

 

Таблиця 2

Перерахунок податкових зобов’язань за завершеним довгостроковим договором

Код рядка

Найменування показника

Сума за податковими періодами, грн.

2008 рік

Усього

1 квартал

півріччя

3 квартали

11 місяців

рік

1

2

3

4

5

6

7

8

01

Остаточна договірна ціна об’єкта довгострокового договору (контракту)

X

X

X

X

X

250000

02

Витрати відповідних звітних періодів*

70000

140000

180000

195000

210000

X

03

Сума фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) при виконанні довгострокового договору (контракту)*

70000

140000

180000

195000

210000

210000

04

Фактичний оціночний коефіцієнт виконання договору (контракту) (ряд. 02 : гр. 8 ряд. 03)

0,333

0,667

0,857

0,929

1,000

1,0

05

Перерахунок суми доходу (гр. 8 ряд. 01 х ряд. 04)

83250

166750

214250

232250

250000

250000

06

Розрахункова сума доходу**

87500

175000

225000

243750

262500

262500

07

Різниця за результатами перерахунку(ряд. 06 - ряд. 05)

4250

8250

10750

11500

12500

12500

08

Облікова ставка НБУ на момент проведення перерахунку (%)

12

12

12

12

12

X

09

120 % облікової ставки НБУ (ряд. 08 х 120 : 100) (%)

14,4

14,4

14,4

14,4

14,4

X

10

Строк дії переплати або недоплати (днів)

275 днів***

184 дні***

92 дні***

51 день***

X

11

Відсоток, нарахований за недоплату (ряд. 07 х ряд. 09 х ряд. 10 : 365 : 100)

461

599

390

231

1681

(461 + 599 ++ 390 +231)

12

Сума, яка враховується у збільшення (зі знаком «-») або зменшення (зі знаком «+») валового доходу(ряд. 07 + ряд. 11)

14181

* Графа 4 таблиці 1.

** Графа 6 таблиці 1.

*** Кількість днів переплати за I квартал 2008 року визначається за період з 21.05.2008 р. по 19.02.2009 р., за півріччя 2008 років — з 20.08.2008 р. по 19.02.2009 р., за 3 квартали 2008 року — з 20.11.2008 р. по 19.02.2009 р., за 11 місяців 2008 року — з 30.12.2008 р. по 19.02.2009 р.

 

Як бачимо, протягом усього строку виконання довгострокового контракту підприємство сплачувало податок до бюджету в більшій сумі, оціночні доходи перевищили фактичні на 12500 грн. (262500 грн. - 250000 грн.). Однак у результаті перерахунку платник податків має можливість зменшити валові доходи на 14181 грн. (сума перевищення з урахуванням пені). Для цього отриману суму необхідно відобразити в рядку 01.3.2 таблиці 1 додатка К2 до декларації за звітний період, в якому завершено довгостроковий договір (тобто в декларації за 2008 рік).

Наведемо приклад заповнення додатка К2 до декларації з податку на прибуток підприємства за всі звітні періоди 2008 року.

 

Додаток К2

до рядків 01.3 та 04.7 декларації

Таблиця 1. Доходи та витрати, пов’язані з виконанням довгострокових договорів

Показники

Код рядка

1 квартал

Півріччя

3 квартали

Рік

1

2

3

4

5

6

Валові доходи від виконання довгострокових договорів, у тому числі: (01.3.1 ± 01.3.2)

01.3

87500

175000

225000

248319

сума доходу, нарахованого у зв’язку з виконанням довгострокових договорів

01.3.1

87500

175000

225000

262500

сума збільшення (+) зменшення (-) валових доходів у зв’язку з перерахунком податкових зобов’язань за завершеними довгостроковими договорами

01.3.2

-14181

Сума фактичних витрат, пов’язаних із виконанням довгострокових договорів

04.7

70000

140000

180000

210000

Таблиця 2. Додаткова інформація

Сума авансів або передоплат, не віднесених для цілей оподаткування до складу валового доходу звітного періоду

1

62500

(150000 - 87500)

Кількість договорів, за якими провадився розрахунок доходів та витрат, у тому числі договори:

2

1

1

1

1

за якими продовжується їх виконання

2.1

1

1

1

1

виконання яких завершено

2.2

 

На цьому завершуємо нашу розмову про довгострокові договори. Сподіваємося, що розглянуті в цій статті питання допоможуть вам без особливих зусиль упоратися з їх відображенням в обліку. Успіху!

 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.