Ресурсні збори та платежі: звітуємо за I квартал

Друк

 

Складаючи черговий звіт з будь-якого податку, досвідчений бухгалтер насамперед прагне впевнитись, чи не зазнали якихось змін правила обчислення цього податку та чи не запроваджено нову звітну форму щодо нього. Особливо важливо знати правильні відповіді на ці запитання, звітуючи за перший звітний період нового року, оскільки найчастіше саме в цей час відбуваються зазначені зміни. Ознайомтесь із запропонованою статтею — і всі запитання щодо складання звітності з найпоширеніших ресурсних зборів та платежів зникнуть самі собою.

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», i.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

Водний кодекс — Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.

Закон № 309 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI.

Постанова № 1050 — постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 03.12.2008 р. № 1050.

Порядок № 303 — Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

Інструкція № 231 — Інструкція про порядок обчислення та справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджена наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінекобезпеки від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.

Методрекомендації № 784 — Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджені наказом ДПАУ від 19.12.2008 р. № 784.

Лист № 1246 — лист ДПАУ «Про особливості адміністрування збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2009 році» від 24.01.2009 р. № 1246/7/15-0817.

Лист № 7787 лист ДПАУ «Про порядок складання звітного (нового звітного, уточнюючого) податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за I квартал 2009 року» від 14.04.2009 р. № 7787/7/15-0817.

Лист № 10916 лист ДПАУ «Щодо порядку справляння збору за спеціальне водокористування підприємствами — виробниками напоїв» від 29.05.2008 р. № 10916/7/15-0817.

 

Перш за все зауважимо, що протягом минулого року у нашому виданні було вміщено низку статей, присвячених ресурсним платежам*, де розглядались законодавчі підстави запровадження кожного з них, а також порядок їх обчислення, сплати та складання звітності. На щастя, революційних змін ця галузь податкового законодавства з того часу не зазнала, тому рекомендуємо у разі необхідності звертатися до відповідної публікації за базовою інформацією щодо того чи іншого ресурсного збору (платежу).

* Відповідні посилання на зазначені статті наведемо далі у кожному з розділів, де йтиметься про конкретний ресурсний збір (платіж).

Але стверджувати, що порівняно з минулим роком зовсім нічого не змінилося, теж не можна, хоча б з огляду на те, що нормативи всіх ресурсних платежів підлягають щорічній індексації, яку необхідно провести саме перед складанням звітів за I квартал поточного року. Інформацію про величини коефіцієнтів такої індексації ми вже публікували та, гадаємо, не буде зайвим навести їх ще раз.

Крім того, змінилися власне нормативи та ставки окремих ресурсних зборів, отже, виникла необхідність систематизувати таку інформацію. Устигли оновитися і деякі звітні форми, хоча на появу інших, зокрема з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, мабуть, платникам доведеться чекати ще довго. Але про все по черзі. Розпочнемо з обговорення найбільш значущих змін, що стосуються збору за забруднення навколишнього природного середовища та збору за спеціальне водокористування.

 

Збір за забруднення

Найголовніше, що треба мати на увазі, звітуючи з цього збору та сплачуючи податкові зобов’язання за I квартал, — торішні зміни до Порядку № 303, які було внесено відомою урядовою постановою № 1050 («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 100). Стисло нагадаємо суть цих змін.

Отже, відтепер платники мають подавати податковий розрахунок збору за забруднення та сплачувати його залежно від виду джерела забруднення, а саме:

1) за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення — у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти (далі — скиди);

2) за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів — у разі розміщення відходів;

3) за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Крім того, якщо встановлене таким чином місце подання податкових розрахунків не збігатиметься з місцем знаходження підприємства на податковому обліку, то в нього виникає обов’язок подати копії відповідних податкових розрахунків ще й за місцем своєї податкової реєстрації. Як випливає з листа ДПАУ від 23.01.2009 р. № 1224/7/15-0617 та листа № 1246 (обидва листи див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 15), першим податковим (звітним) періодом, починаючи з якого платники повинні подавати податкові розрахунки та сплачувати збір в умовах змін, передбачених постановою № 1050, є I  квартал 2009 року.

Не виключено, що деяким платникам доведеться подавати декілька звітів, виокремлюючи у кожному з них показники щодо джерел забруднення, які територіально розміщені у різних адміністративних районах. При цьому жодних вимог до складання та подання консолідованого розрахунку постанова № 1050 не містить.

До речі, ДПАУ у листі № 7787 (див. с. 9 сьогоднішнього номера) досить детально роз’яснила нюанси подання податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за I квартал 2009 року та сплати цього збору у разі, якщо:

— платник збору має декілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів на території декількох сільських, селищних або міських рад (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні);

— платник збору має декілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів на території однієї сільської, селищної або міської ради (код згідно з КОАТУУ один і той же);

місцезнаходження стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку (коди згідно з КОАТУУ різні);

платник збору перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом.

Заслуговує на окрему увагу останній з перелічених випадків: податківці дозволяють такому платнику подавати один податковий розрахунок за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів знаходяться на території цього міста. При цьому зазначається код згідно з КОАТУУ за місцем перебування платника збору на податковому обліку (міської ради). На наш погляд, такий підхід уявляється виправданим, оскільки значно спрощує адміністрування екозбору у містах з районним поділом.

Серед іншого, у листі № 7787 міститься ще одна практична рекомендація: у рядку 5 заголовної частини податкового розрахунку «Код органу місцевого самоврядування за місцем податкової реєстрації платника за КОАТУУ» платнику запропоновано самостійно доповнити назву цього рядку словами «або Код органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів за КОАТУУ».

Певні непорозуміння щодо практичного застосування нового порядку звітування та сплати екозбору свого часу викликав п. 4.5 Методрекомендацій № 784 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16), в якому стверджується, що платник збору за забруднення навколишнього природного середовища (підприємство або філія, якщо така філія має банківський рахунок, веде окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складає окремий баланс) має перебувати на обліку лише в органі ДПС за своїм місцезнаходженням.

Із зауваженнями фахівців редакції щодо некоректності наведеної норми з огляду на вимоги постанови № 1050 можна детально ознайомитись у статті «Облік платників окремих податків: коментар до Методрекомендацій», опублікованій у тому самому номері газети. Повторимо тут лише пораду, яка, на нашу думку, дозволить уникнути можливих складнощів при поданні звітності зі збору за забруднення до «чужого» податкового органу: не чекаючи строків її подання, доцільно буде стати на облік заздалегідь, подавши до такого органу заяву за формою № 1-ОПП (5-ОПП) з позначкою «зарахування до категорії платника окремих податків». У такому випадку відомості про заявника буде внесено до Єдиного банку даних або Реєстру фізичних осіб саме як про платника збору за забруднення.

Якщо ж у такій реєстрації йому буде відмовлено (наприклад, з посиланням на згаданий п. 4.5 Методрекомендацій № 784), то цю відмову можна буде оскаржити, не забувши, однак, при цьому надіслати звітність з екозбору до «чужої» ДПІ поштою з дотриманням вимог Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799 («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 56).

Ще одне нововведення, запроваджене з початку цього року постановою № 1050, полягає в тому, що обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів слід здійснювати у десятикратному розмірі на відміну від раніше встановленого п’ятикратного розміру.

Зверніть увагу: форма податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, що була затверджена наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111 (у редакції наказу від 03.04.2008 р. № 206 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 35), поки що залишається незмінною. Тому при обчисленні суми збору за понадлімітні обсяги не варто зважати на текст у колонці 8, яким пропонується застосовувати вже нечинний підвищуючий коєфіцієнт 5, оскільки, повторимо ще раз, такий коефіцієнт у поточному році дорівнює 10. Більш того, у листі № 7787 зазначається, що у колонці 8 податкового розрахунку (та, у разі необхідності, в колонці 8 додатка до нього) платник може самостійно виправити у назві цієї колонки коефіцієнт 5 на коефіцієнт 10.

Критично оцінюючи ту незначну кількість наших читачів, яких може торкнутися наступне нововведення*, все ж скажемо, що з 1 січня 2009 року збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється і за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) та тимчасове їх зберігання. У зв’язку з цим відбулося розширення кола платників збору за рахунок суб’єктів господарювання, які:

утворюють радіоактивні відходи (уключаючи вже накопичені), зокрема це експлуатуючі організації ядерних установок атомних електростанцій та інші суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабміном;

тимчасово зберігають радіоактивні відходи понад установлений строк, зокрема це виробники радіоактивних відходів.

* Детальніше про нього див. у листі № 1246.

Об’єктами ж обчислення збору для таких нових платників є:

а) для організацій, які експлуатують ядерні установки атомних електростанцій, — обсяги та активність радіоактивних відходів, а також показники виробництва електричної енергії за певний період;

б) для інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабміном, — активність радіоактивних матеріалів на момент їх придбання;

в) для виробників радіоактивних відходів — обсяги та активність радіоактивних відходів, що зберігаються пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад установлений строк.

Порядок визначення розміру збору, що справляється за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, має встановити Кабмін, що ним до цього часу ще не зроблено. На жаль, ДПАУ також досі не роз’яснила, яким чином таким платникам обчислювати екозбір за радіоактивні відходи за відсутності спеціального порядку, затвердженого урядом.

Декілька слів про індексацію нормативів збору за забруднення. Із запровадженням з 1 січня 2008 року нового механізму зазначеної індексації обчислення значень проіндексованих нормативів збору у поточному році, з одного боку, дещо спростилося, оскільки тепер для цього достатньо мати значення проіндексованих нормативів збору у попередньому році, а не базових нормативів збору, як це було раніше. У зв’язку з цим при обчисленні податкових зобов’язань з екозбору за будь-який звітний період 2009 року платники збору значення проіндексованих нормативів збору у 2008 році, що були відображені у відповідному рядку колонки 3 податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, індексують на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2008 рік 1,223 і наводять такі проіндексовані значення в тій самій колонці розрахунку протягом всього поточного року.

Однак, з іншого боку, скористатися чинним механізмом індексації нормативів екозбору можна не завжди, на чому наголошувалось у редакційному коментарі до листа № 1246. Це зауваження стосується, зокрема, тих платників, які уперше мають скласти звітність зі збору за забруднення за підсумками I кварталу цього року, а також тих, які раніше не здійснювали забруднення природного середовища певними забруднюючими речовинами, що лише цього року виявились наслідком їх господарської діяльності. Зрозуміло, що зазначені платники не мають інформації про величину проіндексованих нормативів збору за минулий рік.

Для виходу з описаної ситуації потрібно послідовно перемножити відповідний базовий норматив екозбору, визначений із табл. 1.1 — 1.9 додатка 1 до Порядку № 303, на коефіцієнт 2,373, що застосовувався для індексації нормативів цього збору станом на 31 грудня 2006 року; коефіцієнт індексу інфляції за 2006 рік, що дорівнює 1,116; коефіцієнт індексу інфляції за 2007 рік, що дорівнює 1,166; і, нарешті, коефіцієнт індексу інфляції за 2008 рік, що дорівнює 1,223. При цьому округлення проіндексованого нормативу збору після виконання кожної операції множення слід здійснювати до двох десяткових знаків, як того вимагає постанова КМУ від 14.11.2007 р. № 1317. На підтвердження правильності таких дій можна послатися на консультацію провідного фахівця ДПАУ, опубліковану у журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 13, с. 15.

На цьому щодо збору за забруднення все. За додатковою інформацією радимо звертатися до торішньої статті, присвяченої цьому збору («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28), яка цілком придатна до застосування й зараз, звичайно, з урахуванням викладеної у цьому розділі інформації. На черзі — спецводозбір.

 

Збір за спецводокористування

Головна новина щодо звітності з цього збору нашим читачам вже відома — наказом ДПАУ від 23.12.2008 р. № 802 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 29) затверджено нові форми податкових розрахунків збору за спеціальне водокористування в частині використання води, що мають застосовуватися платниками вже за результатами I кварталу цього року. Попередній аналіз зазначеного наказу та запроваджених ним форм було проведено у редакційному коментарі, опублікованому у тому самому номері нашого видання, тому зараз висловимо додаткові міркування, що не увійшли до згаданого коментаря.

Але перед цим зауважимо, що повністю справдились наші припущення, висловлені у зазначеному коментарі, щодо необхідності подання деякими платниками декількох звітів зі спецводозбору за різними формами. Так, у листі ДПАУ від 03.04.2009 р. № 7010/7/15-0617 наголошується, що підприємства гідроенергетики та водного транспорту, які використовують воду, вилучену з водних об’єктів та без її вилучення для потреб гідроенергетики та водного транспорту, відповідно складають два податкових розрахунки. А от платники, що здійснюють спеціальне водокористування, зокрема в частині використання вод, які входять до складу напоїв, та теплоелектростанції з прямоточною системою водоспоживання складають один податковий розрахунок.

Отже, перейдемо безпосередньо до обговорення нових звітних форм.

1. У розділі 4 «Повне найменування (П.І.Б.) платника» вступної частини кожного з нових податкових розрахунків передбачено окремі клітинки для зазначення лише таких категорій платників, як юридична особа, фізична особа — підприємець та постійне представництво нерезидента. Однак згідно зі ст. 30 Водного кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктами 2.2 та 2.3 Інструкції № 231 також передбачено, що філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи платників зборів (далі — філії), які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, сплачують збори за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби). Якщо до складу підприємства-водокористувача входять філії, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то збори вносяться підприємством-водокористувачем, до складу якого входять такі філії, за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) таких філій.

Нарешті, порядок обліку платників водозбору як платників окремих видів податків, що міститься в п. 2.5 Методрекомендацій № 784, також передбачає можливість реєстрації відокремлених підрозділів юридичних осіб самостійними платниками цього збору за місцезнаходженням підрозділів та об’єктів, де фактично відбувається спеціальне використання води.

Натомість, жодна з нових форм податкових розрахунків спецводозбору не дозволяє коректно зазначити таку категорію платника, як філія, що перебуває на податковому обліку як платник цього збору та самостійно сплачує його. Щоб подолати цей недолік нових звітних форм, для таких філій, які мають відзвітувати вже зараз, можна запропонувати ось що: у графі «Повне найменування (П.І.Б.) платника» зазначити свою назву та назву головного підприємства (наприклад, «Філія А підприємства Б»), а спеціальну позначку поставити у клітинці навпроти категорії «юридична особа». Як нам здається, особливих нарікань при поданні звітності це викликати не повинно. А втім, краще за все проконсультуватись з цього питання у місцевій ДПІ.

2. У тексті примітки до назви колонки 5 «Коефіцієнти, що застосовуються до коефіцієнтів збору» зазначено: «Проставляється усіма водокористувачами <...> коефіцієнт 1,439, установлений статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» <...>»

Таке формулювання призведе до того, що в наступному, 2010 році, затверджені форми потребуватимуть чергових змін у цій частині, адже нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту підлягають щорічній індексації, що провадиться наростаючим підсумком за формулою, наведеною в п. 1 постанови КМУ від 06.11.2003 р. № 1735:

Ні = Нп х Іц : 100,

де Ні — проіндексований норматив плати (збору) у поточному році, гривень за 1 куб. м (1 т, 1 кг, 1 г);

Нп — норматив плати (збору) у попередньому році, гривень за 1 куб. м (1 т, 1 кг, 1 г);

Іціндекс цін виробників промислової продукції в попередньому році, у %.

Хоча як воно буде наступного року, покаже час. А поки що вважаємо за необхідне ще раз підкреслити, що протягом 2009 року, крім коефіцієнта 1,439, додатково застосовувати індекс цін виробників промислової продукції за 2008 рік не потрібно. Судячи з того, що в листі ДПАУ від 26.01.2009 р. № 1339/7/15-0817, яким роз’яснюється порядок сплати збору за спецводокористування у 2009 році, не згадано про необхідність подвійної індексації нормативів цього збору, податківці теж підтримують таку позицію.

3. Як зазначалося у численних листах ДПА України (від 02.04.2008 р. № 6548/7/15-0817 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32; № 10916 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 48 та від 16.07.2008 р. № 14265/7/15-0617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 60), оскільки на сьогодні не передбачено встановлення окремих річних лімітів для води, що використовується на виробництво напоїв, то підприємствам, що займаються виробництвом напоїв, слід розраховувати такі ліміти самостійно, виходячи з розрахунку питомої ваги обсягів води, використаної на виробництво напоїв, у загальному обсязі всієї використаної води.

Однак із правил заповнення податкового розрахунку, який мають складати у тому числі й виробники напоїв, не випливає, що ліміт, який зазначається за відповідними підрядками рядків 1.1 та 1.2 колонки 6, повинен наводитися за вирахуванням того ліміту, який обраховано платниками самостійно з метою розрахунку збору за використання вод, що входять до складу напоїв (відповідні підрядки рядків 2.1 та 2.2 колонки 6), що може призвести до помилкового заниження платниками податкових зобов’язань зі спецводозбору.

У зв’язку з цим для запобігання можливих помилок дамо практичні поради, які краще за все проілюструвати на числовому прикладі, наведеному в листі № 10916.

Нехай підприємству встановлено загальний річний ліміт обсягу використання води у розмірі 100 куб. м, а фактичний обсяг усієї води, використаної на виробництво у I кварталі 2009 року склав 120 куб. м, з якого 90 куб. м води пішло на виготовлення напоїв, а 30 куб. м — на інші виробничі потреби.

Згідно з рекомендаціями ДПАУ, викладеними у згаданому листі, підприємство має розрахувати ліміти водоспоживання таким чином:

— для використання води для виробництва напоїв — (90 : 120) х 100 = 75 куб. м;

— для інших потреб — (30 : 120) х 100 = 25 куб. м.

Тоді, припустивши, що мова йде про використання води з поверхневого водного об’єкта загальнодержавного значення, у колонці 6 за рядком 1.1.1.1 податкового розрахунку слід відобразити ліміт у розмірі 25 куб. м, а не 100 куб. м, як може здатися на перший погляд. Таким чином, виходить, що вже протягом I кварталу 2009 року підприємством допущено перевищення ліміту у цій частині. Це, у свою чергу, спричинює необхідність обчислення спецводозбору як суми двох складових: у межах ліміту, тобто за 25 куб. м (результат відображається у колонці 7 за рядком 1.1.1.1) та за понадлімітні обсяги водоспоживання, тобто за 5 куб. м (результат відображається у колонці 8 за тим самим рядком).

Значення ліміту, обчисленого для виробництва напоїв (75 куб. м), наводиться у колонці 6 за рядком 2.1.1.1 податкового розрахунку, а розраховані суми водозбору в межах ліміту та за понадлімітні обсяги (15 куб. м) — у колонках 7 та 8 цього ж рядка.

Нагадаємо, що базові (до їх індексації на коефіцієнт 1,439) нормативи збору за спецводокористування містяться у додатку № 2 до Закону № 309 («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47). І ще один момент, про який не слід забувати виробникам напоїв, — ще минулого року цим же Законом було змінено ставки збору за спецводокористування в частині використання поверхневих та підземних вод, що входять до складу напоїв. З 04.06.2008 р. вони становлять:

— за використання поверхневої води — 3 грн./куб. м;

— за використання підземної води — 3,5 грн./куб. м

і також підлягають індексації на згаданий коефіцієнт 1,439.

4. Відповідно до ст. 32 Водного кодексу збори за використання води з водних об’єктів загальнодержавного значення у повному обсязі зараховуються до державного бюджету. Збори за використання води з водних об’єктів місцевого значення надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Отже, платникам спецводозбору не слід зважати на норми деяких підзаконних нормативних актів (наприклад, п. 17 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494), де досі зустрічаються згадки про розподіл збору між державним бюджетом та бюджетами територіальних громад*.

* До речі, в Інструкції № 231 про такий розподіл уже не йдеться.

На жаль, у колонках 10 та 11 податкового розрахунку спецводозбору відсутні позначки «Х», що унеможливлювали б занесення сум водозбору за використання води з водних об’єктів загальнодержавного значення до колонки 11, а сум водозбору за використання води з водних об’єктів місцевого значення — до колонки 10, тому при їх заповненні треба бути уважним. Інформацію про те, з об’єктів якого (загальнодержавного чи місцевого) значення отримує воду певне підприємство, можна отримати у територіальних органах Держводгоспу України.

5. І наостанок ще деякі нюанси, які слід ураховувати при заповненні окремих показників звітності.

По-перше, у графі 4 зазначається норматив збору в копійках за 1 куб. м, тому нормативи збору за спецвикористання води, що входить до складу напоївдодатку № 2 до Закону № 309 ці нормативи установлені у гривнях за 1 куб. м), необхідно перерахувати в копійки (помножити на 100). У результаті отримаємо для поверхневих вод норматив 300 копійок за 1 куб. м, а для підземних вод — норматив 350 копійок за 1 куб. м (див. відповідні підрядки рядка 2 колонки 4).

По-друге, якщо чітко дотримуватися формул, наведених у текстовій частині колонок 7 — 9, то розраховані показники буде отримано в копійках, однак у цих самих колонках зазначено, що суми збору має бути вказано у гривнях з копійками. Тому показники колонок 7 — 8, а для теплоелектростанцій і колонки 9, обчислені відповідно до зазначених у них формул, потрібно перевести у гривні (поділити на 100). При цьому показники у гривнях з копійками має бути округлено до двох десяткових знаків.

По-третє, як зазначено у примітці 6 до податкового розрахунку спецводозбору, за потреби кількість рядків у розділі I може бути збільшено. Така необхідність виникає, коли у платника є більше двох однотипних джерел.

Тим читачам, в яких при складанні звітності зі збору за спецводокористування все ж виникнуть певні запитання, радимо звернутися до статті, присвяченої цьому збору, що опублікована у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32.

 

Звітність надрокористувачів

У цьому розділі зупинимось на двох ресурсних платежах, що безпосередньо пов’язані з надрокористуванням. Мова піде про збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держаного бюджету, та платежі за користування надрами для видобування корисних копалин.

Щодо першого з них відразу повідомимо, що кількість змін, які треба враховувати при складанні звітності з геологорозвідувального збору, мінімальна. Узагалі-то цілком достатньо для звітування буде навіть тієї інформації, що міститься у торішній статті про нюанси обчислення та сплати цього збору (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34). До такого ж висновку можна дійти з листа ДПАУ від 03.02.2009 р. № 1953/7/15-0917, яким надано рекомендації щодо особливостей справляння у 2009 році збору за геологорозвідувальні роботи, адже цей документ майже повністю повторює аналогічні рекомендації на 2008 рік, що надсилались на місця листом ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7931/7/15-0917 (опублікований у тому самому номері газети, що й згадана стаття).

Як і раніше, ДПАУ рекомендує адаптувати до нинішніх реалій застарілу звітну форму з цього збору, для чого радить в рядку 4 «Норматив збору» зазначати норматив, установлений постановою КМУ від 29.01.99 р. № 115, помножений на коефіцієнт 2,27, що передбачений п. 6 Прикінцевих положень Закону № 309. Отриманий результат необхідно округлити за загальними правилами, залишивши після коми таку ж кількість знаків, як і в первісному нормативі.

Єдине, чого немає в рекомендаціях податківців, — значення індексу інфляції за березень цього року, адже на час виходу їх листа такої інформації ще не могло бути. Зі свого боку, зазначимо, що величина цього індексу становить 101,4 %. Ми неодноразово писали про дещо дивний механізм індексації нормативів з геологорозвідувального збору (див., наприклад, статтю «Неспалимі» нормативи збору за геологорозвідку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 43), але саме в такому вигляді він існує вже протягом багатьох років. Нам залишається тільки ще раз нагадати, що ним передбачено застосування індексу інфляції лише за останній місяць кварталу, тому при складанні поточної звітності з геологічного збору інформація про індекс інфляції за березень буде досить доречною для його платників.

Щодо платежів за користування надрами, то тут змін трохи більше, але всі вони вже відомі нашим читачам (див. відповідний розділ статті «Держбюджет-2009: новини для бухгалтера» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 4). Стислий їх переказ зводиться до того, що в поточному році збільшено абсолютні базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин у 1,439 раза порівняно з тими значеннями, що були встановлені у додатку № 1 до Закону № 309. Крім того, у 2009 році запроваджено базовий норматив платежів за користування надрами для видобутку глинистих порід у розмірі 5 % від вартості таких видобутих порід замість нормативів в абсолютних величинах, наведених раніше у тому самому додатку до Закону № 309.

А от довгоочікувана оновлена форма звітності з платежів за користування надрами, на жаль, так і не з’явилася. Тому замість скасованої форми розрахунку зазначених платежів податківці вже другий рік поспіль рекомендують використовувати поки що ніким не затверджену форму, наведену в листі ДПАУ від 24.04.2008 р. № 8681/7/15-0617 (лист див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 60; зразок форми — «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 35-36, с. 47).

Додатково зазначимо, що Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено постановою КМУ від 26.03.2008 р. № 264, а з деякими нюансами практичного застосування цього Порядку можна ознайомитись у статті, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 1 — 2 під рубрикою «Думка фахівців офіційних органів».

 

Збір за користування радіочастотним ресурсом

До інформації, викладеної у попередній статті, присвяченій радіочастотному збору (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 48), додамо, що постановою КМУ від 27.12.2008 р. № 1150 затверджено нові розміри щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України. Зазначена постанова набрала чинності з 1 січня 2009 року.

У зв’язку з цим ДПАУ листом від 30.01.2009 р. № 1767/7/15-0817 повідомляє, що першим податковим (звітним) періодом, починаючи з якого платники мають подавати податкові декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України та сплачувати збір за новими ставками, є січень 2009 року.

Крім того, цією ж постановою Кабмін запропонував Національній комісії з питань регулювання зв’язку разом з Міністерством фінансів подати у травні 2009 року пропозиції щодо підвищення розміру збору за користування радіочастотним ресурсом у другому півріччі 2009 року. Отже, слід очікувати на майбутні зміни, про що ми негайно повідомимо на сторінках нашого видання.

А на сьогодні новин більше нема. Бажаємо усім вчасно та без проблем відзвітувати з ресурсних платежів та зборів, огляд яких проведено у цій статті. Коли ж виникнуть якісь нагальні запитання, ви вже, напевне, знаєте, куди слід звертатися у першу чергу. Якщо ж ні, то натякнемо: до зустрічі на форумі нашої найбухгалтерської газети!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі